Якщо потерпілий у кримінальному провадженні щодо вчинення кримінального проступку подав заяву, в якій висловив згоду з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його виклику та без проведення судового розгляду, а також ознайомився з обмеженням права апеляційного оскарження, то відмова у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою потерпілого, не є порушенням його права на доступ до суду
Обставини справи: за вироком місцевого суду, ухваленим за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ч.1 ст.125 КК.
Апеляційний суд відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК відмовив потерпілому ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 1ст. 394 КПК. Суд послався на те, що вирок суду першої інстанції був ухвалений у порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, за результатами розгляду клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. При цьому зазначив, що з апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що ним оскаржується вирок з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, що не ґрунтується на вимогах ч. 2 ст. 302 КПК, зміст якої було роз’яснено ОСОБА_2 та потерпілому ОСОБА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами обвинуваченого і потерпілого про розгляд обвинувального акта в суді у спрощеному провадженні за їх відсутності.
Позиція ККС: судові рішення залишено без зміни.
Обґрунтування позиції ККС: за матеріалами провадження встановлено, що ухвалою судді місцевого суду в підготовчому судовому засіданні було постановлено здійснювати розгляд кримінального провадження без виклику учасників провадження, оскільки потерпілий подав заяву, в якій зазначив, що згодний зі встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК, та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його виклику та без проведення судового розгляду. Тобто суд відповідно до вимог ч.3 ст.382 КПК не визнав за необхідне викликати учасників кримінального провадження, оскільки це є правом, а не обов’язком суду.
За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Детальніше з текстом постанови ВС від 21.01.2021 у справі No568/833/20 (провадженняNo51-5397км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94297270