Особливості договірних відносин, гонорарні питання та відносини адвоката з клієнтами в аспекті дисциплінарної практики: Ася Тарасова

Тарасова Ася Миколаївна – адвокат, член Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, член Комітету з питань адвокатської етики НААУ, провела для колег захід з підвищення кваліфікації у Вищій школі адвокатури на тему: «Відносини адвоката з клієнтами в аспекті дисциплінарної практики. Особливості договірних відносин з клієнтом під час надання правової допомоги, гонорарні питання».

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з професійних обов’язків адвоката. Правила слугують обов’язковою основою для використання системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих прав та обов’язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів адвоката.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених Законом. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є порушення Правил адвокатської етики.

Дисциплінарна відповідальність адвоката може наставати також як наслідок недотримання Правил адвокатської етики під час прийняття доручення від клієнта. Зокрема, з цього приводу лекторка надає практичні рекомендації на стадії прийняття доручення, а саме:

  1. Ідентифікація клієнта, отримання реальної згоди на надання правової допомоги, отримання згоди на обробку персональних даних, ознайомлення із законодавством про захист персональних даних (стаття 15 ПАЕ).

Рекомендовано:зазначати всі засоби зв’язку.

  1. З’ясування всіх відомих клієнту обставин; вивчення всіх документів; переконання у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення; викладення їх клієнту, у загальних рисах попередити про час і обсяг; правові наслідки досягнення результату, яких бажає клієнт (стаття 18 ПАЕ).

Рекомендовано: залишати собі тільки копії документів, попередити про всі ризики, у разі високої ймовірності небажаного результату закріпити в договорі або додатку.

  1. Неприпустимість конфлікту інтересів (статті 9, 20 ПАЕ)

Рекомендовано: отримати обов’язково письмові згоди клієнта.

При цьому адвокат має право відмовитись від прийняття доручення клієнта, виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення. Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважати на свої можливості щодо його виконання. Слід пам’ятати, що адвокату забороняється приймати доручення:

  • якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката (стаття 19 ПАЕ);
  • якщо виконання доручення може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці, крім випадків наявності письмової згоди клієнта (стаття 22 ПАЕ).

На стадії виконання доручення клієнта адвокат має керуватися наступними правилами:

  1. Дотримуватися принципу законності, а саме забороняється застосування незаконних та неетичних засобів (стаття 25 ПАЕ);
  2. Інформувати клієнта про хід та результати доручення, законні права та обов’язки клієнта (стаття 26 ПАЕ);
  3. Дотримуватися принципу добросовісності – використовувати всі розумно необхідні та доступні законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги, оперативно виконувати доручення клієнта.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 22 Закону, стаття 14 ПАЕ). У цьому аспекті лекторка надає практичні рекомендації щодо змісту договору за результатами аналізу дисциплінарної практики стосовно адвокатів для уникнення привидів для скарг.

Зокрема, при укладенні договору мають дотримуватися такі правила:

  1. дотримання форми договору;
  2. зазначення дати укладення договору;
  3. в умовах договору:
  • зазначити конкретний вид правової допомоги та назву установи, де здійснюється, перелік інстанції;
  • чітко визначити права та обов’язки сторін;
  • зазначити відповідальність сторін;
  • зазначити конкретні строки або обставини, щодо строків дії договору;
  • передбачити умови розірвання договору;
  • передбачити кількість примірників для сторін;
  • розробити додатки до договору (про гонорар, акт виконаних робіт тощо).

Рекомендовано: називати договір відповідно до вимог статті 26 Закону, зазначати сторони як Адвокат та Клієнт.

Підставами для відмови в укладанні договору про надання правової допомоги є наступні:

  1. Наявність конфлікту інтересів;
  2. Доручення на виконання виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката;
  3. Результат якого бажає клієнт або засоби його досягнення є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, ПАЕ;
  4. Адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
  5. Виконання договору може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
  6. Адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка бере участь в судочинстві, кримінальному провадженні тощо;
  7. Виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членам його сім’ї, професійним обов’язкам, інших обставин, пов’язаних з конфліктом інтересів.

У випадку розірвання договору адвокат має вчинити наступні дії:

  1. Повернути Клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані для Адвоката іншими особами в ході виконання доручення;
  2. Проінформувати щодо здійсненої роботи;
  3. Передати копії процесуальних документів, наявних у адвоката;

Зазначені вимоги не поширюються на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з Договором.

Наприкінці лекції Ася Тарасова звернула увагу на гонорар та дисциплінарну практику з «гонорарних питань». Зокрема, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту (стаття 30 Закону, стаття 28 ПАЕ). Порядок обчислення, підстави для зміни розміру, порядок сплати та повернення визначаються в договорі. Умовами щодо встановлення розміру гонорару є: (1) складність справи; (2) кваліфікація та досвід адвоката тощо.

Гонорар має відповідати вимогам розумності та враховувати витрачений адвокатом час. Непогодження клієнтом розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови від прийняття доручення або розірвання договору на вимогу адвоката (стаття 28 ПАЕ). Фактичні витрати можуть бути визначені в договорі (стаття 29 ПАЕ). Право на отримання не внесеного гонорару не залежить від результату, якщо інше не передбачено договором (стаття 30 ПАЕ).

Рекомендації: обов’язкове документальне оформлення гонорару з умовами, фіксування зміни з часом та розміру, окреме оформлення фактичних витрат.