Отримання доказової інформації від дитини у кримінальному провадженні. Про стандарти та судову практику адвокат Ірина Гловюк

Про отримання доказової інформації від дитини у кримінальному провадженні: стандарти та судова практика  розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками стандарти та судову практику отримання доказової інформації від дитини у кримінальному провадженні, а саме:

  • 1. Міжнародні стандарти отримання вербальної інформації від дитини у кримінальному провадженні.
  • 2. КПК України та допит дитини
  • 3. Пілотний проєкт імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини
  • 4. Методика «Зелена кімната».
  • 5. Модель «Барнахус».
  • 6. Практика ККС щодо використання показань дитини

У рамках характеристики доказової інформації від дитини у кримінальному провадженні акцентовано на наступному:

1. Міжнародні стандарти отримання вербальної інформації від дитини у кримінальному провадженні

Міжнародні стандарти спрямовані на забезпечення найкращих інтересів дитини та мінімізацію повторної психологічної травматизації під час кримінального провадження.

Основні принципи:

  • пріоритет найкращих інтересів дитини;
  • повага до гідності та прав дитини;
  • проведення мінімальної кількості опитувань;
  • недопущення повторної віктимізації;
  • створення дружнього до дитини середовища;
  • проведення допиту спеціально підготовленими особами;
  • використання відеофіксації;
  • міждисциплінарний підхід (слідчий, прокурор, психолог, лікар, соціальний працівник);
  • застосування відкритих, а не навідних запитань;
  • забезпечення психологічної підтримки дитини протягом усього провадження.

2. КПК України та допит дитини

КПК України встановлює спеціальні правила проведення допиту малолітніх і неповнолітніх.

Основні положення:

  • участь педагога або психолога є обов’язковою у передбачених законом випадках;
  • допит проводиться з урахуванням віку та психологічних особливостей дитини;
  • допускається використання відеоконференції;
  • широко застосовується технічна відеофіксація;
  • у виняткових випадках використовується допит у порядку ст. 225 КПК України для збереження показань ще на стадії досудового розслідування;
  • відповідно до ст. 71 КПК України, сторони можуть клопотати про залучення спеціаліста або використання його допомоги під час судового розгляду.

3. Пілотний проєкт імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини

Пілотний проєкт передбачає впровадження міжнародних стандартів поводження з дітьми, які стали потерпілими або свідками злочинів.

Його мета:

  • мінімізувати психологічну травматизацію;
  • уникнути багаторазових допитів;
  • забезпечити комплексну допомогу дитині;
  • організувати взаємодію між усіма службами.

Проєкт реалізується через впровадження моделі «Барнахус».

Правову основу становить Порядок реалізації пілотного проєкту щодо запровадження центрів захисту дитини (модель Барнахус), затверджений спільним наказом Мін’юсту, Офісу Генерального прокурора, МВС, Мінсоцполітики та МОЗ від 26 липня 2024 року №2218/5/180/523/352-Н/1306.

4. Методика «Зелена кімната»

«Зелена кімната» — це спеціально обладнане безпечне приміщення для проведення інтерв’ювання дітей.

Складається з двох приміщень:

  • терапевтичної кімнати;
  • робочого приміщення для проведення процесуальної дії.

Завдання методики:

  • створення безпечної атмосфери;
  • встановлення довіри;
  • мінімізація повторної травматизації;
  • отримання максимально достовірної інформації;
  • відеофіксація процесу.

Роль психолога:

  • допомагає встановити контакт із дитиною;
  • допомагає судді чи слідчому формулювати зрозумілі запитання;
  • зменшує ризик ретравматизації;
  • за потреби надає психологічну допомогу.

Фази опитування:

  1. Попередня фаза
    1. збір інформації про дитину;
    1. оцінка її психологічного стану;
    1. підготовка кімнати;
    1. визначення учасників.
  2. Вступна фаза
    1. знайомство;
    1. пояснення мети;
    1. встановлення психологічного контакту;
    1. розмова на нейтральні теми;
    1. перевірка здатності відрізняти правду від неправди.
  3. Фаза вільної розповіді
    1. дитина самостійно розповідає події;
    1. її не перебивають;
    1. не виправляють;
    1. спостерігають за невербальною поведінкою.
  4. Фаза детальних запитань
    1. ставляться лише необхідні уточнення;
    1. перевага надається відкритим запитанням;
    1. уникають навідних запитань;
    1. не допускається формування почуття провини у дитини.
  5. Заключна фаза
    1. емоційне завершення інтерв’ю;
    1. підтримка дитини;
    1. пояснення подальших процесуальних дій;
    1. розмова на нейтральні теми для зниження напруги.

5. Модель «Барнахус»

«Барнахус» («Будинок дітей») — це міждисциплінарний центр, у якому в одному місці здійснюються:

  • процесуальне інтерв’ю;
  • медичний огляд;
  • судово-медичне обстеження;
  • психологічна допомога;
  • соціальний супровід дитини.

Основні принципи:

  • одна дитина — одне місце;
  • мінімальна кількість допитів;
  • міжвідомча взаємодія;
  • дружнє до дитини середовище;
  • психологічний супровід.

Структура центру:

Визначено чотири функціональні кімнати:

  1. Захист дитини;
  2. Кримінальне розслідування та судове провадження;
  3. Медичний огляд і лікування;
  4. Психічне здоров’я та психологічна допомога.

Організація роботи:

  • дитину можуть доставити до Центру за згодою законного представника;
  • слідчий залучає міждисциплінарну команду;
  • психолог оцінює готовність дитини до процесуальних дій;
  • процесуальне інтерв’ю проводиться психологом у спеціальному приміщенні;
  • обов’язково застосовується відеофіксація;
  • повторний допит за можливості проводить той самий психолог;
  • у Центрі можуть проводитися впізнання, слідчий експеримент, освідування та експертизи.

У справі №132/3627/21 слідчий суддя дозволив провести допит неповнолітньої потерпілої в порядку ст.225 КПК України саме у Центрі за моделлю «Барнахус» у режимі відеоконференції, оскільки повторний допит у суді міг негативно вплинути на психіку дитини.

6. Практика ККС щодо використання показань дитини

Наведено приклади, коли суди покладали в основу вироків показання дітей, отримані із застосуванням міжнародних стандартів.

Справа №202/3164/20. Суд врахував:

  • висновок спеціаліста за результатами інтерв’ювання у «Зеленій кімнаті»;
  • аудіо- та відеофіксацію;
  • психолог підтвердив, що дитина відкрито та послідовно описувала події, а її психологічний розвиток відповідає віку.

Справа №753/8056/16-к. Суд використав:

  • професійний висновок психолога;
  • відеозапис роботи у «Зеленій кімнаті»;
  • встановлено, що невербальні реакції дитини узгоджувалися зі змістом її пояснень і свідчили про пережитий травматичний досвід.

Справа №760/3972/17. Апеляційний суд визнав належними доказами:

  • показання психолога, який працював із дитиною у «Зеленій кімнаті»;
  • висновок психологічного дослідження;
  • встановлені під час інтерв’ю обставини сексуального насильства щодо малолітньої.

Узагальнюючі висновки практики ККС:

  • процесуальне інтерв’ю дитини, проведене за міжнародними стандартами, є важливим джерелом доказів;
  • відеофіксація значно підвищує доказову цінність показань;
  • участь психолога забезпечує достовірність отриманої інформації та захист психіки дитини;
  • суд оцінює не лише словесні пояснення, а й психологічний висновок, невербальні реакції та поведінку дитини;
  • проведення допиту в порядку ст. 225 КПК України, у тому числі за моделлю «Барнахус», сприяє уникненню повторної травматизації та збереженню повноти й достовірності показань.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.