26 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, 3 % річних та інфляційних втрат.
Суд установив, що у травні 2014 року ОСОБА_2 отримав від позивача у борг грошові кошти та зобов’язався повернути їх у липні 2014 року в порядку та на умовах, визначених договором позики грошових коштів. ОСОБА_2 підтвердив власним підписом на договорі факт отримання коштів за договором позики, який укладав за згодою дружини ОСОБА_3. Визнаючи вимоги ОСОБА_1 про повернення коштів, у грудні 2018 року ОСОБА_2 власноручно склав і підписав додаток до договору позики грошових коштів, у якому визнав суму заборгованості за договором позики. У жовтні та грудні 2019 року відповідачі сплатили позивачеві частину суми боргу.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, позов
задовольнив, стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1
заборгованість за договором позики, у тому числі суму основного боргу, 3 % річних за період прострочення, інфляційні втрати за період прострочення, судові витрати. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визнання відповідачами боргу та часткова його сплата свідчать про переривання позовної давності за вимогами про стягнення боргу. Апеляційний суд, погодившись із висновком місцевого суду, зазначав, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то цивільні права та обов’язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Верховний Суд скасував рішення судів, відмовив у задоволенні позову з огляду на таке.
Суди встановили, що борг за договором позики відповідачі повністю не повернули, тому зробили висновок, що позовні вимоги про стягнення суми позики є обґрунтованими. При цьому в суді першої інстанції ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заявили про сплив позовної давності за пред’явленими ОСОБА_1 позовними вимогами.
У статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу
або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, тлумачення статті 264 ЦК України свідчить, що переривання позовної давності можливе виключно в межах самої позовної давності.
У справі, що переглядалася, ОСОБА_1 зазначав про те, що перебіг позовної давності за його вимогами про стягнення заборгованості перервався, оскільки відповідачі вчиняли дії, які свідчать про визнання боргу: складення і підписання у грудні 2018 року ОСОБА_2 додатку до договору позики грошових коштів;
перерахування відповідачами грошових коштів на рахунок позивача у грудні 2019 року. Такі доводи позивача є необґрунтованими, оскільки договір позики
між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено у травні 2014 року, в якому встановлено термін
для погашення суми позики у липні 2014 року. Позовна давність за вимогами
про стягнення заборгованості за договором позики сплинула у липні 2017 року, тоді як позивач звернувся із позовом до суду лише у травні 2019 року, тобто поза межами позовної давності. При цьому обставини, з якими позивач пов’язує переривання позовної давності за його вимогами (у грудні 2018 року), виникли вже після її спливу (липень 2017 року).
За таких обставин строк повернення позики настав у липні 2014 року, доказів
переривання позовної давності в межах позовної давності позивач не надав, з позовом звернувся після спливу позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів суми основного боргу за договором позики та, відповідно, 3 % річних й інфляційних втрат.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі No 752/10864/19 (провадження No 61-17278св21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107251454.