Під час вебінару на тему «Підстави проведення негласних слідчих(розшукових) дій та визнання недопустимими їх результатів» у Вищій школі адвокатури Максим Панченко, адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, викладач Київського Національного університету ім. Т. Шевченка та Національної Академії внутрішніх справ, розглянув питання недопустимості доказів, здобутих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій та окремі види по втручанню у приватне спілкування. Провів аналіз підстав проведення негласних слідчих (розшукових дій).
Відповідно до ч.1ст.246 КПК України, негласні слідчі дії (розшукові) визначаються, що це різновид гласних слідчих (розшукових ) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених кодексом.
Основними особливостями негласних слідчих дій, що їх суттєво відрізняє від гласних слідчих дій є:
- Порядок і методика їх проведення регулюються не кримінальним процесуальним законом, а окремими підзаконними нормативно- правовими актами органів, у складі яких перебувають відповідні уповноважені оперативні підрозділи
- Проводяться у випадках, якщо відомості про злочин або особу, що його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб
- Практично у всіх випадках проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів
Негласні слідчі ( розшукові ) дії можуть здійснюватись лише за наявності обов’язкових підстав:
- Наявність кримінальних проваджень щодо тяжких або особливо тяжких злочинів
- Обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб
- Встановлення відомостей про особу, місце або річ, щодо яких необхідно провести НСРД
- Встановлення обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину
- Обґрунтування виду, мети та строку проведення негласних слідчих( розшукових) дій
- Встановлення відомостей залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання
- Обґрунтування можливості отримання під час проведення НСРД доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили
Дійсно, НС(Р)Д повинні проводитись лише у випадку, якщо відомості про злочин або особу , що його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Чинний кримінальний процесуальний закон не містить жодних застережень чи вимог. Натомість сторона обвинувачення зобов’язана у клопотанні слідчому судді, а також під час судового розгляду, обґрунтувати неможливість, виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, отримати відомості про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб, а ніж шляхом першочергового проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Єдиним критерієм для прийняття рішення у конкретних умовах про першочергове проведення саме негласної дії може бути лише її переважна результативність щодо отриманих доказів, які мають значення для з’ясування обставин злочину та встановлення осіб, які його вчинили, більш ефективне через це виконання завдань кримінального провадження порівняно з іншими процесуальними діями.