Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК України.
За приписами ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями206-2,209,211, 366-2, 366-3КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5статті 216 КПК(частина 1статті 33-1 КПК).В свою чергу, корупційними вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями210,354,364, 364-1, 365-2, 368 -369-2 цього Кодексу (примітка до статті 45 КК України).
Тобто,мова йде про кримінальні провадження, якщо:
- кримінальне правопорушення вчинено Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;державним службовцем, посада якого належить до категорії “А”;депутатами місцевих рад, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;прокурорами органів прокуратури; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
- розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
- кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України вчинене щодо посадових осіб іноземних держав,іноземних третейських суддів, осіб, уповноважених вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадових осіб міжнародних організацій, а також членів міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та суддів і посадових осіб міжнародних судів.
У клопотанні всупереч вимогам п.3 ч. 2 ст. 248 КПК України не зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання, а лише зазначається стаття КК України та її частина (191 ч. 5). Із пояснень детектива, короткого викладу обставин та досліджених матеріалів провадження вбачається причетність до злочину службових осіб УСТАНОВИ. Однак, саме чітка правова кваліфікація кримінального правопорушення та її зазначення у клопотанні є обов’язком органу досудового розслідування та визначає межі розгляду клопотання слідчим суддею відповідно до чітко визначеної підсудності. Слідчий суддя не має права ґрунтувати свої висновки на припущеннях, оскільки його мета –здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених зокрема, у примітці с. 45 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Примітка до ст. 45 КК України відносить кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, до корупційних лише у випадку вчинення його шляхом зловживання службовим становищем. Таким чином, без чіткої кваліфікації злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України клопотанні сам по собі великий розмір предмету даного злочину не дає підстав віднести його до корупційних та встановити підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.
***
Обґрунтовуючи необхідність отримання дозволу слідчого судді Вищого антикорупційного суду на проведення НСРД щодо директора ТОВ «НАЗВА», детектив у судовому засіданні послався на наявність умови, передбаченої пунктом 2 ч. 5 ст. 216 КПК України (розмір предмета кримінального правопорушення, якщо воно вчинене службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування). Проте, у судовому засіданні детектив не довів, що предмет кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення, висловивши лише припущення щодо розміру завищення цін матеріалів та товарів, придбаних ТОВ «НАЗВА-2» для проведення реконструкції площі. І це припущення детектив побудував на власних усних розрахунках.
Не дозволяє слідчому судді дійти висновку про підсудність справи Вищому антикорупційному суду і кваліфікація кримінального правопорушення. Частина третя статті 191 КК України, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, встановлює відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб. При цьому, якщо йдеться про особливо великий розмір вчинених дій (під який можуть попадати кримінальні правопорушення, підсудні Вищому антикорупційному суду), він кваліфікується за частиною 5 статті 191 КК України
***
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, не віднесене до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, тому підстави для розгляду цього клопотання слідчим суддею Вищого антикорупційного суду відсутні. Положеннями чинного КПК не передбачена можливість повернути чи залишити без розгляду клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. У слідчого судді відсутні підстави для розгляду клопотання по суті, тому слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з формальних підстав.
***
Слідчим суддею не встановлено із матеріалів клопотання, пояснень детектива та наданих для огляду документів підстав віднесення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,5 ст. 191, ч. 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України до підсудності Вищого антикорупційного суду, а так само причетності ОСОБА-1 до вчинення корупційного злочину.