Побудова стратегії відзиву на позовну заяву: суддя ВАСУ у відставці, адвокат Олександр Ситников

Що таке відзив на позовну заяву та як побудувати захист від позовних вимог? – розповів під час заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Олександр Ситников, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук.

Лектор відзначив, що вибудовуючи стратегію захисту від позовних вимог, відповідач має врахувати наступне:

  1. Строки подання відзиву

Так, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти (15) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а не обов’язком.

  1. Визначення предмету позову

Зміст позовної заяви складається із його предмету та підстав.

Предмет позову становить матеріально-правову та процесуально-правову вимоги позивача до відповідача.

Під підставою позову розуміються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги:

  • • фактичні підстави позову – це сукупність юридичних фактів,
  • • правові – вказівка на конкретну норму права, на яких ґрунтується вимога позивача.

Розмір позовних вимог залежить від предмету та підстав.

Від визначення предмету спору залежать визначення інших ознак, а також побудова стратегії захисту.

  1. Визначення суб’єктного складу спору

Кількісний склад учасників справи: декілька позивачів або відповідачів, наявність у справі (або необхідність залучення) третіх осіб.

Якісний склад залежить від категорії справи, наприклад у податкових справах: ФОП, юридична особа, фізична особа.

Особливості визначення суб’єктного складу правовідносин залежно від: зацікавленості у результатах розгляду справи (матеріально-правова та процесуально-правова); від ролі в судовому процесі.

  1. Перевірка підсудності

Критерії визначення підсудності:

  • за суб’єктним складом;
  • предметна підсудність;
  • визначена законом.

Наслідки порушення підсудності справ:

  • при подачі позову – відмова у відкритті провадження по справі;
  • під час розгляду справи – закриття провадження;
  • скасування рішення суду із закриттям провадження.
  1. Встановлення обставин
  • Перевірка наявності доказів у позивача та збір доказів, що спростовують обставини вказані позивачем;
  • Встановлення обставин, що спростовують доводи позивача;
  • Перевірка обставин (фактів) вказаних позивачем на відповідність дійсним обставинам;
  • Наявні докази у позивача співвідносять з наявними доказами відповідача;
  • Логічний аналіз фактів (доказів) на наявність хибних підстав (аргументів);
  • Висновок про дійсність (істинність) встановлених обставин.
  1. Збір доказів

Способи отримання та збору доказів:

  • Наявність доказів в учасника справи;
  • Адвокатський запит (стаття 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
  • Запит на отримання публічної інформації (ЗУ «Про доступ до публічної інформації»);
  • Заяви, звернення громадян (ЗУ «Про звернення громадян», ЗУ «Про Національний архівний фонд та архівні установи»);
  • Клопотання (заява) до суду про витребування доказів в інших учасників.

5. Побудова аргументів

  • Перевірка формальних вимог до позову;
  • Дотримання строків подання заяви до суду;
  • Доведеність позивачем порушення його прав та/або інтересів;
  • Перевірка правової кваліфікації правовідносин та обраного позивачем способу захисту;
  • Аналіз обставин вказаних позивачем із обставинами встановленими у відзиві на позов;
  • Викладення контраргументів на вказані позивачем доводи.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.