Побудування стратегії відзиву на позовну заяву: суддя ВАСУ у відставці, адвокат Олександр Ситников

Про побудування стратегії відзиву на позовну заяву розповів директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Ситников під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками побудування стратегії відзиву на позовну заяву, а саме:

  • 1.    Види заяв за КАСУ.
  • 2.    Позовне провадження.
  • 3.    Письмові заяви учасників справи.
  • 4.    Заяви по суті справи.
  • 5.    Заяви з процесуальних питань.

У рамках характеристики побудування стратегії відзиву на позовну заяву акцентовано на наступному:

1.    Види заяв за КАСУ:

Розділ II ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Глава 1. Письмові заяви учасників справи

• § 1. Заяви по суті справи

• § 2. Заяви з процесуальних питань

Стаття 159: Види та зміст заяв по суті справи

• При розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно в заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

• Хто подає? Учасники справи;

• Що і як подає? Письмові заяви по суті справи;

• Зміст заяви? Вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору;

• Форма провадження? Загальне позовне провадження.

Види заяв по суті справи:

  • позовна заява
  • відзив на позовну заяву
  • відповідь на відзив
  • заперечення
  • пояснення щодо позову або відзиву

Стратегія побудови захисту від позовних вимог:

• Строки подання відзиву

• Визначення предмету позову

• Визначення суб’єктного складу спору

•Перевірка підсудності

• Встановлення обставин

• Збір доказів

•Побудова аргументів

2. Відзив на позовну заяву:

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частина 1 статті 162 КАСУ:

•Процесуальні вимоги до відзиву

•Додатки до відзиву

• Строк подання

•Наслідки неподання відзиву на позов.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти (15) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а не обов’язком.

Наслідки несвоєчасного подання відзиву:

• У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Ч. 6 Ст.162 КАСУ;

• Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковане судом як визнання позову. ч. 4 ст. 159 КАСУ;

• Відмова у прийнятті відзиву та повернення його відповідачу;

• У разі пропуску строку клопотати про його продовження:

Розглянувши подану відповідачем заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву, суд, керуючись визначеними ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства та враховуючи, що пропуск строку на подання відзиву на позов не призвів до затягування розгляду справи, не перешкоджає реалізації процесуальних прав іншим учасниками судового процесу, а його поновлення сприятиме всебічному, повному, об`єктивному вирішенню спору, дійшов висновку про можливість поновлення строку на подання відзиву та прийняття його до розгляду.

3. Визначення предмету позову:

• Зміст позовної заяви складається із його предмету та підстав.

• Предмет позову становить матеріально-правову та процесуально – правову вимоги позивача до відповідача.

• Під підставою позову розуміються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги:

  • фактичні підстави позову – це сукупність юридичних фактів,
  • правові – вказівка на конкретну норму права, на яких ґрунтується вимога позивача.

• Розмір позовних вимог залежить від предмету та підстав.

• Від визначення предмету спору залежать визначення інших ознак а також побудова стратегії захисту.

4. Визначення суб’єктного складу спору:

• Кількісний склад учасників справи: декілька позивачів або відповідачів, наявність у справі (або необхідність залучення) третіх осіб;

• Якісний склад залежить від категорії справи, наприклад у податкових справах: ФОП, юридична особа, фізична особа;

• Особливості визначення суб’єктного складу правовідносин в залежності від: зацікавленості у результатах розгляду справи (матеріально-правова та процесуально правова); від ролі в судовому процесі;

• Наслідки неправильного визначення суб’єктного складу.

5. Перевірка підсудності:

Критерії визначення підсудності:

• за суб’єктним складом;

• предметна підсудність;

• визначена законом;

Наслідки порушення підсудності справ:

• при подачі позову – відмова у відкритті провадження по справі;

• під час розгляду справи – закриття провадження;

• скасування рішення суду із закриттям провадження.

6. Встановлення та перевірка обставин справи:

  1. Перевірка наявності доказів у позивача та збір доказів, що спростовують обставини вказані позивачем.
  1. Встановлення обставин, що спростовують доводи позивача.

Перевірка обставин (фактів) вказаних позивачем на відповідність дійсним обставинам: як перевіряється?

• Наявні докази у позивача співвідносять з наявними доказами відповідача;

• Логічний аналіз фактів (доказів) на наявність хибних підстав (аргументів);

• Висновок про дійсність (істинність) встановлених обставин.

7. Способи отримання та збору доказів:

• Наявність доказів в учасника справи;

• Адвокатський запит (стаття 24 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”);

• Запит на отримання публічної інформації (ЗУ “Про доступ до публічної інформації ”); • Заяви, звернення громадян (ЗУ “Про звернення громадян”, ЗУ “Про Національний архівний фонд…” );

• Клопотання (заява) до суду про витребовування доказів у інших учасників.

8. Побудова аргументів відзиву:

• Перевірка формальних вимог до позову;

• Дотримання строків подання заяви до суду;

• Доведеність позивачем порушення його прав та/або інтересів;

• Перевірка правової кваліфікації правовідносин та обраного позивачем способу захисту;

• Аналіз обставин вказаних позивачем із обставинами встановленими у відзиві на позов;

• Викладення контраргументів на вказані позивачем доводи.

9. Відповідь на відзив:

• У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

• Частина 1 статті 163 КАСУ.

10. Заперечення:

  • У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
  • Частина 1 статті 164 КАСУ.

11. Пояснення:

  • У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
  • Частина 1 статті 165 КАСУ.

12. Характерні помилки при оформленні та подачі заяв по суті справи:

  • Невірно вказані сторони та їх реквізити;
  • Невідповідність заяви положенням ст.162 КАС України;
  • Недоліки під час подання додатків до заяви;
  • Недотримання строків подання заяви до суду;
  • Ненадання доказів надіслання сторонам відзиву та додатків.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.