Судова практика дедалі частіше фактично ототожнює обґрунтовану підозру з припущенням про можливу причетність особи до кримінального правопорушення.
Таку думку висловив адвокат, кандидат економічних наук, заслужений юрист України Семен Ханін, інформує ЗіБ.
У своєму виступі «Стандарт доказування “обґрунтована підозра” та особливості обґрунтування процесуальних рішень у кримінальному провадженні» Семен Ханін звернув увагу на тенденцію до надмірно спрощеного тлумачення стандарту «обґрунтованої підозри» в українському кримінальному процесі.
Такий підхід, переконаний спікер, призводить до зниження вимог до якості доказової бази вже на етапі повідомлення особі про підозру.
Окрему увагу Семен Ханін приділив застосуванню практики Європейського суду з прав людини. Він зазначив, що українські суди нерідко цитують окремі формулювання з рішень ЄСПЛ без урахування їхнього повного контексту.
Зокрема, рішення у справах “Нечипорук і Йонкало проти України” (“Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine”) та “Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства” (“Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom”) стосувалися насамперед оцінки законності затримання та тримання особи під вартою, а не визначення вимог до змісту повідомлення про підозру.
Водночас із цих рішень випливає важливий принцип: підозра повинна ґрунтуватися на конкретних фактах і об’єктивних даних, а не на абстрактних припущеннях.
За словами Семена Ханіна, повідомлення про підозру є початком стадії притягнення особи до кримінальної відповідальності, а тому не може базуватися виключно на припущеннях.
На момент повідомлення про підозру вже мають існувати докази, які підтверджують:
- – факт події кримінального правопорушення;
- – наявність складу кримінального правопорушення;
- – причетність конкретної особи до його вчинення.
Лише за наявності таких даних, на думку спікера, можна говорити про належне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства.
Важливим аспектом виступу стало питання незалежності суддів. Семен Ханін наголосив, що ефективний судовий контроль неможливий без реальних гарантій суддівської незалежності.
Навіть найбільш досконалі законодавчі зміни не забезпечать належного результату, якщо судові рішення ухвалюватимуться з міркувань доцільності, а не відповідно до принципу верховенства права та вимог закону.
Підсумовуючи виступ, Семен Ханін зазначив, що в українському кримінальному судочинстві простежується тенденція до заниження стандарту доказовості під час повідомлення особі про підозру.
Для забезпечення права на справедливий суд та дотримання принципу верховенства права підозра має спиратися на конкретні, належні та перевірювані докази, а суди повинні здійснювати більш ретельний контроль за обґрунтованістю рішень органів досудового розслідування.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.