Воєнний стан вніс свої корективи у розгляд кримінальних проваджень. На цьому наголосила суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів, аналізуючи судову практику, яка може бути актуальною для бізнесу.
Про це повідомляє Судова влада.
У постанові ККС ВС від 18 січня 2022 року у справі № 711/1481/20 (провадження № 51-4897км21) суд звернув увагу на те, що несплата податку або сплата його в меншій сумі, ніж передбачено відповідними законодавчими положеннями, сама собою не є достатньою підставою для визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Для кваліфікації дій особи як ухилення від сплати податку в значенні цього положення сторона обвинувачення має довести прямий умисел особи, тобто що особа розуміла наявність у неї обов’язку сплатити податок у певному розмірі, якого вона свідомо не виконала шляхом вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання такого обов’язку. Суд вважав, що сторона обвинувачення не спростувала версії сторони захисту, що голова правління та головний бухгалтер діяли добросовісно у податкових взаємовідносинах і не вчиняли жодних дій, спрямованих на навмисне введення в оману податкових органів щодо своїх зобов’язань зі сплати податку. За таких обставин не можна вважати, що стороною обвинувачення був доведений поза розумним сумнівом умисел цих осіб на ухилення від сплати податків.
Також важливою є практика ККС, яка стосується Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Ухвалою слідчого судді районного суду клопотання адвоката в інтересах товариства про скасування арешту на майно і передачу майна АРМА задоволено. Прокурор оскаржив це рішення до апеляційного суду, який відмовив у відкритті провадження. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, мотивуючи це тим, що не всі судові рішення можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку. Крім того, згідно з рішенням об’єднаної палати ККС ВС від 19 лютого 2019 року, в аспекті положень ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна не підлягає апеляційному оскарженню.
Надія Стефанів навела й інший приклад, який стосується передачі майна. Захисник звернувся з касаційною скаргою в інтересах власника військового майна на ухвалу апеляційного суду, якою було відмовлено у відкритті провадження. Вилучене на митниці майно (плити до бронежилетів і тактичні плитоноски) за клопотанням прокурора та ухвалою слідчого судді районного суду було передано уповноваженій особі військової частини. На думку захисника, це військове майно мало бути передано АРМА, а не військовій частині. ККС ВС, посилаючись на ч. 3 ст. 309 КПК, зазначив, що ухвала про передачу вилученого майна не підлягає апеляційному оскарженню.
Наприкінці виступу спікерка акцентувала, що Верховний Суд працює над тим, щоб тлумачити закон з точки зору справедливості. Вона переконана, що практика оскарження ухвал слідчих суддів потребує узагальнення, адже ці ухвали не доходять до касаційного суду. Зокрема, вона переконана, що особливої уваги потребує практика оскарження ухвал слідчих суддів в умовах воєнного стану щодо арешту активів, передачі активів в управління АРМА, а також порушення прав власників майна.