«Щоб органи виконавчої влади не заносило в гонитві за лайками розділ «Злочини проти правосуддя» Кримінального кодексу України доцільно доповнити статтею «Втручання в діяльність адвокатури»
25 вересня 2020 року в інформаційному просторі з’явилося нове поняття – адвокат-викривач. Національне агентство з питань запобігання корупції внесло припис Голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у зв’язку із перешкоджанням професійній діяльності адвоката-викривача з боку КДКА Харківської області.
Сам припис не оприлюднювався, тому суть питання відома лише в інтерпретації прес-служби НАЗК.
За рішенням КДКА Харківської області адвоката-викривача притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Його позбавили права займатися адвокатською діяльністю з подальшим виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.
НАЗК встановило, що зазначене рішення стосовно адвоката було ухвалене саме через його повідомлення про корупційне кримінальне правопорушення.
НАЗК вимагає скасувати рішення КДКА Харківської області, яким адвоката незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Повідомляти можна, але на захист розраховувати не слід
Викривач – фізична особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, повідомила про можливі факти корупції, якщо така інформація стала їй відома серед іншого у зв’язку із професійною діяльністю.
Тому, якщо адвокату в ході здійснення ним адвокатської діяльності стане відомо про корупцію, він має цілий розділ правових підстав і можливостей для повідомлення про це і набуття статусу викривача (розділ VIII «Захист викривачів» Закону України «Про запобігання корупції»).
Проте розраховувати на захист не варто, адже законодавство націлено захищати викривача від впливу керівника або роботодавця, яких у адвоката як самозайнятої особи бути не може.
Чи може НАЗК вносити приписи КДКА?
- Припис вноситься з вимогою про усунення порушень трудових (звільнення, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) та інших прав викривачів і притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їхніх прав, у зв’язку з такими повідомленнями.
Тобто зі змісту вимог Закону України «Про запобігання корупції» випливає, що припис вноситься лише у разі порушення конкретного права викривача. Проте які саме права викривача були порушені в даному випадку не відомо. Зазначається лише про взаємозв’язок позбавлення свідоцтва адвоката з повідомленням про корупцію.
Відсутність конкретики, прозорості та відкритості в даному випадку може свідчити про суб’єктивне тлумачення фактів правозастосовним органом.
- Припис вноситься керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації, або керівнику органу, який може звільнити з посади особу, стосовно якої вноситься Припис.
Водночас КДКА – колегіальний орган, підконтрольний та підзвітний конференції адвокатів регіону, де рішення приймаються більшістю голосів, а притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, зокрема позбавлення адвокатського свідоцтва, здійснюється взагалі складом дисциплінарної палати.
Таким чином, обраний спосіб захисту порушених прав адвоката-викривача видається сумнівним з юридичної точки зору.
Тим більше, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає можливість оскарження рішень КДКА до Вищої КДКА та суду.
А як же незалежність?
Сам факт видання органом виконавчої влади de jure обов’язкової до виконання вказівки самоврядному інституту, незалежність якого гарантується Конституцією України, потребує оцінки і співмірної відповіді з боку адвокатури.
Ми виконуємо важливу роль у відправленні належного правосуддя. Разом з суддями і прокурорами робимо внесок в досягнення справедливого та ефективного рішення.
Виглядає більше доречним збирати лайки на результатах копіткої роботи та перемогах у судах, а не малограмотному хайпі. Проте судячи з останніх законодавчих ініціатив, для цього залишається все менше можливостей (див. публікацію: https://cutt.ly/Tf90f33).