Правосуддя під прицілом: хто захистить суддів?

Степанов Ігор, адвокат, лектор Вищої школи адвокатури, експерт науково-практичної ради при Раді адвокатів Київської області,  державний службовець 5 рангу, керівник Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК (2018-2020), розробник нормативних актів у сфері антикорупційного комплаєнсу проаналізував ситуацію навколо перевірки декларацій суддів.

НАЗК продовжує намагання приборкати норовливу судову гілку влади. І хоча судді Конституційного Суду України дали гідну відповідь «холуям», які «чоботом відкривали двері в суддівські кабінети»1, наступ на вищий суддівський корпус продовжується. В хід пішла головна зброя – повна перевірка декларації.

Кожна п’ята декларація, що перевіряється НАЗК, подана суддею. В повному складі перевіряються судді Конституційного Суду України, 52 судді Верховного Суду (найбільше з цивільної (16), адміністративної (15) та господарської (12) касації) і троє з Верховного Суду України, 5 суддів Вищого антикорупційного суду, інспектори, члени та голова Вищої ради правосуддя2.

Чи перебувають судді під позапроцесуальним тиском, коли їх декларації перевіряються? Відповідь знаходимо у рішенні Голосіївського районного суду міста Києва3. В переддень розгляду на конституційність статті 366-1 ККУ «Декларування недостовірної інформації» НАЗК спільно з НАБУ встигли затвердити довідку про результати перевірки декларації і відкрити кримінальне провадження по одному із суддів Конституційного Суду України.

В такий спосіб антикорупційна інфраструктура намагається відповідати суспільним очікуванням «посадок» та захистити себе наявними можливостями, а боротьба суддів за незалежність триває і малоймовірно, що вона обійдеться без чергових «показових жертв» задля схвалення натовпу.

Тому якщо в ході повної перевірки декларації надійшов запит від НАЗК на письмові пояснення та/або копії підтвердних документів доречно:

з’ясувати зміст виявлених недостовірних відомостей або можливих порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції». НАЗК вправі запитувати документи та пояснення у разі можливих неточностей, а їх зміст має бути розкритий у запиті;

перевірити яка редакція Закону України «Про запобігання корупції», форми декларації та роз’яснень НАЗК діяли на день подання декларації. Це допоможе впевнитися чи дійсно мало місце порушення;

надавати документи та пояснення, які необхідні для підтвердження правильності зазначених у декларації відомостей, і не надавати документи та пояснення, які запитуються НАЗК без пояснення змісту виявлених можливих порушень.

Звісно це найбільш узагальнені поради, але вони дієво захищають власну доброчесність в ході повної перевірки декларації, або ж в подальшому – в суді.

  1. Брифінг судді Конституційного Суду України Ігоря Сліденка: https://cutt.ly/hbsWn81
  2. Моніторинг діяльності Національного агентства: https://cutt.ly/ibsFyFp
  3. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 752/5194/21: https://cutt.ly/BbsLhfN