Про дитину як учасника в цивільній справі та про правовий статус дітей у цивільних справах розповіла адвокат, кандидат юридичних наук, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Комітету з цивільного права та процесу НААУ, доцент кафедри правосуддя Державного університету інфраструктури та технологій, член правління ГО «Центр сімейно-правових досліджень» та ГО «Студія сучасного права» Світлана Савицька під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками правовий статус дітей у цивільних справах, а саме:
- 1. Поняття та правовий статус дитини в цивільному судочинстві.
- 2. Справи, в яких можлива участь дитини.
- 3. Права дитини в цивільному судочинстві.
- 4. Допит чи опитування дитини у цивільній справі.
У рамках характеристики дитини як учасника в цивільних справах акцентовано на наступному:
1. Поняття та правовий статус дитини в цивільному судочинстві
Правовий статус дитини:
- Дитиною є особа до досягнення повноліття.
- Малолітня дитина — до 14 років (ст. 6 СК України).
- Неповнолітня дитина — від 14 до 18 років (ст. 6 СК України).
Дитина як учасник цивільного процесу має спеціальний правовий статус, що обумовлений її віком, рівнем зрілості та необхідністю додаткових гарантій.
Право на звернення до суду:
- Дитина у віці від 14 років має право безпосередньо звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів (ст. 18, ст. 152 СК України).
- Дитина, яка досягла 14 років, може бути позивачем у справах про позбавлення батьківських прав (ст. 165 СК України).
Процесуальна дієздатність
- Повну цивільну процесуальну дієздатність мають лише особи, які досягли 18 років.
- Неповнолітні у віці 14–18 років можуть особисто здійснювати процесуальні права у справах, що стосуються їх особисто, якщо інше не встановлено законом.
- Суд може залучати законного представника.
Судова практика щодо правового статусу дитини:
- Постанова ОП КЦС ВС від 31.07.2023, справа №761/19046/22:
У спорах між батьками про визначення місця проживання дитини до 14 років дитина не може бути позивачем чи третьою особою із самостійними вимогами.
Її роль — висловити свою думку, яку суд враховує відповідно до ст. 171 СК України та ст. 12 Конвенції про права дитини.
- Постанова ВС від 31.01.2024, справа №645/5180/19:
Суд визнав, що адвокат може подати апеляційну скаргу від імені малолітнього, якщо договір про правову допомогу був схвалений батьками, навіть після його укладення.
Отже, інтереси малолітнього можуть представлятися адвокатом у разі підтвердження згоди законних представників.
- Постанова ВС від 23.08.2023, справа №707/1319/22:
Неповнолітня дитина має право самостійно звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів та розпоряджатися ними.
2. Справи, в яких можлива участь дитини:
- визначення участі одного з батьків у вихованні дитини;
- визначення місця проживання дитини;
- виселення дитини та зняття з реєстрації місця проживання;
- визнання дитини такою, що втратила право користування житлом;
- позбавлення / поновлення батьківських прав;
- побачення з дитиною батьків, позбавлених батьківських прав;
- відібрання дитини у особи, яка утримує її незаконно;
- управління майном дитини;
- скасування та визнання недійсним усиновлення;
- стягнення аліментів, їх збільшення/зменшення;
- стягнення додаткових витрат.
3. Права дитини в цивільному судочинстві
Перелік прав визначено ст. 45 ЦПК України, дитина має право:
- Висловлювати свою думку безпосередньо або через представника та отримувати допомогу у її висловленні.
- Отримувати інформацію про судовий розгляд через представника.
- Здійснювати інші процесуальні права, передбачені міжнародними договорами.
- Суд зобов’язаний роз’яснити дитині її права та наслідки дій представників.
- Суд зобов’язаний забезпечити умови для ефективного здійснення прав дитини.
Міжнародні стандарти:
- Стаття 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (1996 р.):
Суд перед прийняттям рішення у справі щодо дитини повинен:
- надати дитині можливість висловити свою думку,
- приділити їй належну увагу.
- Керівні принципи щодо правосуддя, дружнього до дітей (Рада Європи):
Підкреслюють:
- право дитини бути почутою,
- право на інформацію,
- забезпечення врахування її віку, зрілості та комунікативних можливостей.
4. Допит чи опитування дитини у цивільній справі
Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків (ст. 232 ЦПК України):
- Допит проводиться в присутності:
- батьків,
- усиновлювачів,
- опікунів/піклувальників (якщо не заінтересовані у справі),
- органів опіки та піклування,
- служби у справах дітей.
- Дітям до 16 років суддя роз’яснює необхідність давати правдиві показання,
без попередження про відповідальність і без приведення до присяги.
Опитування дитини (не як свідка):
- має забезпечувати участь дитини,
- повагу до її права бути почутою,
- врахування рівня зрілості та складнощів комунікації.
Це спрямовано на забезпечення ефективної участі дитини в процесі.
Судова практика щодо допиту/висловлення думки дитини:
- Постанова ОП КЦС ВС від 31.07.2023 (№761/19046/22):
Суд підкреслив, що у спорах про місце проживання дитина повинна висловити свою думку відповідно до ст. 171 СК України та ст. 12 Конвенції про права дитини. Дитина не є стороною, але її позиція враховується.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.