Про формування доказової бази позову до адміністративного суду розповів директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Ситников під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками доказову базу позову до адміністративного суду, а саме:
- 1. Мета доказування.
- 2. Предмет доказування (обставини, які підлягають встановленню у справі).
- 3. Джерела, способи та порядок отримання і перевірки інформації про обставини.
- 4. Суб’єкти доказування.
- 5. Основні правила оцінки доказів.
- 6. Закріплення доказів у процесуальних документах.
У рамках характеристики формування доказової бази позову до адміністративного суду акцентовано на наступному:
1. Мета доказування
Метою доказування є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Це діяльність сторін і суду, спрямована на збирання, перевірку, дослідження та оцінку доказів у межах предмета доказування.
Практика ЄСПЛ:
- García Ruiz v. Spain;
- Van de Hurk v. the Netherlands;
- Elsholz v. Germany.
ЄСПЛ наголошує, що суд має досліджувати докази повно і не обґрунтовувати рішення припущеннями.
2. Предмет доказування (обставини, які підлягають встановленню у справі)
До предмета доказування належать:
- обставини, якими підтверджуються заявлені вимоги чи заперечення (по суті спору);
- обставини, що мають інше значення для розгляду справи;
- обставини, які підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судова практика:
- Постанова Верховного Суду від 09.01.2020 у справі № 826/16077/18 – суд зазначив, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
- Постанова ВС КАС від 08.06.2022 у справі № 420/4613/19 – встановлення обставин має базуватись лише на належних та допустимих доказах.
3. Джерела, способи та порядок отримання і перевірки інформації про обставини
Джерела доказів (ст. 72 КАС України):
- Письмові, речові, електронні докази.
- Висновки експертів.
- Показання свідків.
Пояснення сторін, третіх осіб і їх представників не є засобами доказування, але можуть бути використані у допиті як свідків (ст. 93 КАСУ).
Способи отримання доказів:
- Позасудові (слайд «Способи отримання доказів»):
- адвокатський запит (ст. 24 Закону «Про адвокатуру»);
- запит про публічну інформацію (ЗУ «Про доступ до публічної інформації»);
- звернення громадян;
- дані з відкритих джерел.
- Процесуальні (слайд «Способи збирання доказів»):
- подання сторонами;
- витребування доказів судом або за клопотанням;
- огляд доказів;
- судові доручення;
- забезпечення доказів.
Судова практика:
- Ухвала ВАСУ у справі № К/800/37663/15 від 15.09.2016;
- Постанова КАС ВС у справі № 560/751/17 від 27.06.2019 — письмові пояснення не є належним доказом.
4. Суб’єкти доказування
Суб’єктами доказування є:
- Учасники справи (позивач, відповідач, треті особи) — подають докази;
- Адміністративний суд — може пропонувати сторонам надати докази, збирати їх з власної ініціативи;
- Суб’єкт владних повноважень (СВП) — несе обов’язок доведення правомірності прийнятого рішення, дії чи бездіяльності.
Судова практика:
- Постанова ВС КАС від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17 – у спорах із суб’єктом владних повноважень саме він доводить правомірність своїх рішень, а платник податків має спростовувати подані контрдокази.
5. Основні правила оцінки доказів
Критерії оцінки доказів:
- Належність — зв’язок доказу з обставинами, які встановлюються.
- Допустимість — відповідність вимогам процесуального закону.
- Достовірність — правдивість відомостей у доказі.
- Достатність — відсутність сумнівів у встановлених фактах.
Судова практика:
- Постанова ВС КАС від 18.04.2018 у справі № 826/19844/16 — суд повинен досліджувати докази безпосередньо, а не поза процесом.
- Постанова ВС КАС від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 — показання свідка мають узгоджуватись з іншими доказами.
- ЄСПЛ: Mala v. Ukraine (2014), Benderskiy v. Ukraine (2007) — оцінка доказів має бути всебічною і не вибірковою.
6. Закріплення доказів у процесуальних документах
Закріплення доказів відбувається шляхом:
- Фіксації у процесуальних актах (ухвали, протоколи, рішення суду);
- Опису доказів у рішенні (описова частина);
- Забезпечення доказів (допит свідків, експертиза, витребування, огляд, заборона дій щодо доказів) — ст. 115 КАСУ;
- Здійснення експертиз і оглядів за місцем збереження .
Судова практика:
- Постанова ВС КАС від 18.04.2018 № 826/19844/16 — суд зобов’язаний фіксувати дослідження доказів (зокрема звуко- і відеозаписів) у журналі засідання;
- ЄСПЛ: Clinique des Acacias and Others v. France — доказ має бути належним чином закріплений у процесі, щоб забезпечити прозорість розгляду.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.