АДВОКАТУРА, НОВИНИ, ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ

Про конфідентів і «таємних свідків» у кримінальному провадженні Яна Тализіна

Про конфіденти і «таємні свідки» у кримінальному провадженні розповіла тьютор проєкту HELP «Освіта в галузі прав людини для юристів» Ради Європи, автор тренінгових курсів і тренер Тренінгового центру прокурорів України Яна Тализіна під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками конфіденти і «таємні свідки» у кримінальному провадженні, а саме:

  • 1. Процесуальні способи залучити особу до проведення НСРД у кримінальному провадженні.
  • 2. Використання конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні: від Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» до Глави 21 КПК України.
  • 3. Місце заходів забезпечення безпеки учасників кримінального провадження на всіх стадіях кримінального процесу.
  • 4. Забезпечення конфіденційності відомостей про особу: елементи заходу забезпечення безпеки, процедура застосування, процесуальні помилки та їх наслідки.
  • 5. Виклик і допит у суді особи, якій змінено прізвище, ім’я, по батькові.
  • 6. Гарантії дотримання права на справедливий суд у кримінальних провадженнях із «анонімними» свідками.

У рамках характеристики конфідентів і «таємних свідків» у кримінальному провадженні акцентовано на наступному: 

1. Процесуальні способи залучення особи до проведення НСРД

Основні способи:

  1. Залучення інших осіб до НСРД (ст. 246 КПК):
  2. за рішенням слідчого або прокурора;
  3. можуть залучатися будь-які особи;
  4. закон не вимагає спеціального статусу чи доступу до держтаємниці.
  • Конфіденційне співробітництво (ст. 275 КПК)
  • використання інформації від конфідента;
  • або залучення його безпосередньо до НСРД.
  • Виконання спеціального завдання (ст. 272 КПК)
  • введення особи під прикриттям у злочинну групу;
  • здійснюється:
    • за постановою слідчого (з погодженням),
    • або прокурора;
  • дозвіл слідчого судді не потрібен;
  • дані про особу засекречуються.

Додаткові положення

  • особа може бути не поінформована про НСРД (допускається).
  • участь підтверджує добровільність (ВС).

Судова практика:

  • ККС ВС 31.08.2023 (№ 748/1997/21) – допустиме залучення особи навіть без повного інформування.
  • ККС ВС 24.09.2020 (№ 738/689/19) – згода може підтверджуватись фактом участі.

2. Використання конфіденційного співробітництва

Використання конфіденційного співробітництва:

  • це негласні відносини між органом і особою;
  • базуються на:
    • добровільності,
    • конспіративності;
  • використовуються для досягнення цілей кримінального провадження.

Конфіденційне співробітництво: не є окремою НСРД, а є елементом їх проведення.

Перехід від ОРД до КПК:

  • раніше – регулювалось Законом «Про оперативно-розшукову діяльність»;
  • зараз – інтегроване в Главу 21 КПК (НСРД);
  • використовується:
    • для оперативної закупки,
    • контролю за вчиненням злочину,
    • аудіо-, відеоконтролю.

Судова практика:

  • ККС ВС 14.01.2025 (№ 303/7389/23) – визначення конфіденційного співробітництва.
  • ККС ВС 19.02.2024 (№ 243/9515/20) – відсутність даних про осіб, що готують конфідента, не є порушенням.

3. Місце заходів забезпечення безпеки у кримінальному процесі

Загальні положення:

  • застосовуються на всіх стадіях кримінального провадження;
  • регулюються:
    • КПК,
    • Законом «Про забезпечення безпеки осіб…».

Суб’єкти:

  • рішення приймають:
    • слідчий,
    • дізнавач;
  • реалізацію забезпечують відповідні органи.

Коло осіб:

  • заявники;
  • свідки;
  • інші особи, що сприяють розкриттю злочину.

Форми реалізації

  • конфіденційність даних;
  • спеціальні умови допиту;
  • дистанційні процесуальні дії.

4. Забезпечення конфіденційності відомостей про особу

Елементи заходу:

  • заміна анкетних даних псевдонімом;
  • обмеження доступу до справжніх даних;
  • окреме зберігання документів;
  • не включення даних до протоколів.

Процедура:

  • рішення оформлюється:
    • постановою слідчого/прокурора,
    • або ухвалою суду;
  • ці документи:
    • не приєднуються до матеріалів справи;
    • зберігаються окремо.

Особливості оформлення

  • можливе:
    • заміщення старих документів новими;
    • виготовлення двох комплектів (псевдонім/справжні дані).

Процесуальні помилки:

  • розголошення даних;
  • неправильне оформлення документів;
  • недотримання режиму секретності.

Наслідки:

  • ризик визнання доказів неналежними;
  • загроза безпеці особи (випливає із змісту норм).

5. Виклик і допит особи зі зміненими анкетними даними

Допит може проводитись:

  • без розкриття особи;
    • у режимі відеоконференції;
    • з технічними засобами маскування.

Форми:

  • дистанційний допит;
  • створення акустичних перешкод;
  • виключення ідентифікації.

Додатково:

  • дані не вносяться до протоколу;
  • зберігаються окремо.

6. Гарантії права на справедливий суд при «анонімних» свідках

Основні принципи

  • анонімність – виняток, а не правило;
  • має бути баланс між:
    • безпекою свідка,
    • правами сторін.

Гарантії:

  • можливість сторін:
    • ставити запитання;
    • оспорювати необхідність анонімності;
    • перевіряти достовірність показань.

Процесуальні механізми:

  • допит із забезпеченням анонімності;
  • відеоконференція;
  • оцінка показань у сукупності з іншими доказами.

Судова практика:

  • ККС ВС 10.03.2021 (№ 725/3504/16-к) – застосування інституту анонімних свідків.
  • ККС ВС 05.02.2025 (№ 216/3169/22) – суд оцінює показання лише разом з іншими доказами.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: