Спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками й наявність інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено в митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребування додаткових документів, не може бути самостійною підставою для такого витребування та відмови в прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту
12 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27липня 2017ро ку й ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15листопада 2017року у справі No826/16699/16 (провадження NoК/9901/43831/18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товару у зв’язку з неможливістю її визначення за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, з огляду на неповні відомості про вартість операції. Митний орган послався на відсутність додатку до контракту на партію товару як підставу вважати те, що декларант подав неповні відомості стосовно митної вартості товару. Підставами для коригування митної вартості товарів стали: відсутність подано го декларантом додатку на кожну партію товару (вантажу), неможливість встановити вартість поставки партії, відсутність зазначення в інвойсі та контракті реквізитів про розрахункові рахунки продавця та покупця. Платник податків не погодився з висновками митного органу, оскільки на партію товару, яка поставлялася за контрактом, було складено інвойс, який є його невіддільною частиною.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, задовольнив позов. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що під час митного оформлення товару було подано всі необхідні документи, що ідентифікують оцінюваний товар, не містять жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення– без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками й наявність інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено в митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребування додаткових документів, не може бути самостійною підставою для такого витребування та відмови в прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.
З огляду на специфіку діяльності виробника відправлення товару з використання саме порту Литви-Клайпеда є більш економічно вигідним, оскільки в Литву виробником налагоджені оптові поставки товару. Тому сторонами був обраний такий маршрут транспортування. Виходячи з умов контракту, відправку товару міг здійснювати продавець із власного складу або його партнери та постачальники з їхніх складів. Тобто продавець як особа, що взяла на себе зобов’язання здійснити доставку товару покупцю, міг самостійно визначати маршрут і спосіб доставки.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 12 березня 2021року у справі No808/3837/16 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95493233.