Про медіацію як альтернативний спосіб врегулювання спорів та врегулювання спору за участю судді розповів суддя Жовтневого районного суду міста Дніпро, викладач-тренер Національної школи суддів України, член GEMME Ukraine – Асоціації суддів з медіації Максим Ходаківський під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками медіацію як альтернативний спосіб врегулювання спорів, а саме:
- 1. Правове регулювання медіації в Україні. Учасники медіації та процедура.
- 2. Присудова/судова медіація: міжнародний досвід та доцільність запровадження в Україні.
- 3. Роль медіації у забезпеченні доступу до правосуддя. Інтеграція медіації в судову систему України.
- 4. Інститут врегулювання спору за участю судді. Співвідношення та відмінності інституту врегулювання спору за участі судді від медіації.
- 5. Юридичне оформлення домовленостей за результатами медіації.
- 6. Особливості медіації в окремих видах спорів (трудові, сімейні, спадкові тощо).
У рамках характеристики медіації акцентовано на наступному:
1. Правове регулювання медіації в Україні. Учасники медіації та процедура
Правове регулювання медіації в Україні базується на положеннях Закону України «Про медіацію», який має рамковий характер та визначає основні принципи, поняття і засади проведення процедури .
Медіація визначається як позасудова, добровільна, конфіденційна та структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються врегулювати спір шляхом переговорів .
Основними принципами медіації є:
- добровільність;
- конфіденційність;
- нейтральність та неупередженість медіатора;
- рівність сторін;
- гнучкість процедури .
Медіація також інтегрована у процесуальне законодавство (ЦПК, ГПК, КАС України), яке передбачає:
- можливість примирення сторін на будь-якій стадії процесу;
- зупинення провадження у зв’язку з медіацією;
- повернення до 60% судового збору у разі досягнення домовленості .
Учасники медіації:
- медіатор;
- сторони спору;
- представники та захисники;
- перекладачі, експерти;
- інші особи (у т.ч. діти, представники органів) .
Процедура медіації включає:
- Підготовку (контакт зі сторонами, оцінка спору, укладення угоди про проведення медіації);
- Проведення сесій (спільні та індивідуальні зустрічі, з’ясування інтересів);
- Досягнення домовленостей і підписання угоди .
2. Присудова/судова медіація: міжнародний досвід та доцільність для України
Наведено міжнародний досвід застосування судової/присудової медіації у таких країнах:
- Греція;
- Литва;
- Польща;
- Німеччина;
- Румунія;
- Франція .
Виділяються різні моделі:
- зовнішня модель (медіація поза судом);
- медіація при судах (центри, реєстри медіаторів);
- модель “суддя-медіатор” .
В Україні:
- судді не є медіаторами;
- існує окрема процедура — врегулювання спору за участю судді;
- медіація застосовується переважно у приватноправових спорах .
Доцільність впровадження пов’язується з:
- розширенням доступу до правосуддя;
- зменшенням навантаження на суди;
- розвитком культури мирного врегулювання спорів .
3. Роль медіації у доступі до правосуддя. Інтеграція в судову систему
Медіація є важливим інструментом забезпечення доступу до правосуддя, оскільки:
- дозволяє сторонам вирішити спір швидше і дешевше;
- забезпечує конфіденційність;
- дає можливість врахувати інтереси, які не можуть бути враховані судом .
Інтеграція у судову систему проявляється через:
- можливість медіації на будь-якій стадії процесу;
- зупинення провадження (ст. 251 ЦПК);
- фінансові стимули (60% повернення судового збору — ст. 142 ЦПК) .
Судова практика:
- справа № 201/7679/21
- справа № 730/492/22
- справа № 640/5243/17
- справа № 522/7896/22
У господарських спорах:
- справа № 908/1846/22 — закрито провадження у зв’язку з мирним врегулюванням спору.
Також наведено значну кількість справ (наприклад, № 910/5524/22, № 910/22017/21), що підтверджує практичне застосування медіації .
4. Врегулювання спору за участю судді та його відмінність від медіації
Врегулювання спору за участю судді є окремою процедурою, яка передбачає комунікацію сторін із суддею з метою отримання роз’яснень та оцінки перспектив судового розгляду.
Посередником у цій процедурі виступає суддя, у провадженні якого перебуває справа. Вона проводиться до початку розгляду справи по суті та не має чітко визначеної, структурованої процедури.
Основна її мета — досягнення компромісу, що передбачає взаємні поступки сторін. Законодавство не встановлює спеціальних вимог до підготовки суддів для проведення такої процедури, а її повторне проведення за бажанням сторін не передбачене .
На відміну від цього, медіація є структурованою процедурою переговорів між сторонами за участю нейтрального та незалежного медіатора, якого обирають самі сторони. Вона орієнтована не на позиції сторін, а на їхні інтереси та потреби. Медіатор повинен пройти спеціальну підготовку, а сама процедура може проводитися на будь-якій стадії судового процесу. Результатом медіації є досягнення консенсусу, тобто такого рішення, яке задовольняє інтереси обох сторін. Крім того, на відміну від врегулювання спору за участю судді, медіація може проводитися повторно за бажанням сторін .
Таким чином, ключова відмінність полягає в тому, що врегулювання спору за участю судді є менш формалізованою, орієнтованою на компроміс процедурою в межах судового процесу, тоді як медіація є самостійною, гнучкою та структурованою процедурою, спрямованою на досягнення взаємовигідного рішення з урахуванням інтересів сторін.
5. Юридичне оформлення домовленостей
Домовленості можуть оформлюватися у різних формах:
- усно;
- письмово (угода за результатами медіації);
- договір;
- мирова угода (у суді);
- заява про відмову від позову або визнання позову .
Структура угоди включає:
- преамбулу;
- сутність домовленостей;
- прикінцеві положення;
- підписи сторін .
Вимоги до угоди:
- конкретність;
- реалістичність;
- збалансованість;
- визначені строки виконання .
Зміст угоди визначений ст. 21 Закону України «Про медіацію» .
6. Особливості медіації в окремих видах спорів
Трудові спори:
Медіація застосовується, коли:
- спір не врегульований законом;
- сторони планують продовжувати відносини;
- важлива конфіденційність .
Застосовується у:
- індивідуальних;
- колективних трудових спорах .
Сімейні спори:
Основні причини звернення:
- бажання зберегти відносини;
- мінімізація шкоди для дітей;
- зниження витрат .
Особливості:
- висока емоційність;
- необхідність врахування інтересів дитини;
- тривалі відносини між сторонами .
Кримінальні провадження (за участю неповнолітніх):
Застосовується програма відновлення за умов:
- наявність потерпілого;
- вчинення нетяжкого злочину;
- визнання вини;
- згода сторін .
Судова практика:
- Ухвалою суду від 10.08.2023 року по справі № 713/2027/23 закрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України у зв’язку з примиренням неповнолітнього підозрюваного з потерпілим (застосування Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення).
- Аналогічна ухвала Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31.08.2023 року по справі № 391/453/23.
- Ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 03.11.2022 року по справі №754/19525/21, за наслідками участі неповнолітнього обвинуваченого та потерпілої сторони в Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, особу звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України та кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 КК України закрито.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14.09.2022 по справі № 683/3093/21 за наслідками участі неповнолітнього обвинуваченого та потерпілої сторони в Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, особу звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України та кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185К.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.