Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що оскільки обвинувачений примирився із потерпілим та відшкодував йому завдані збитки, що підтверджується заявою останнього, кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі ст. 46 КК, проте через відсутність належного правового захисту таким правом обвинувачений скористатися не зміг.
Позиція ККС: кримінальне провадження передано на розгляд ОП ККС ВС.
Підстава передачі кримінального провадження на розгляд ОП ККС ВС: необхідність відступити від висновку, викладеного у постановах Другої судової палати ККС від 06.11.2018 (справа № 689/695/17, провадження № 51-3147км18), Третьої судової палати ККС від 25.11.2024 (справа № 166/865/23, провадження № 51-4452км24), Першої судової палати ККС від 24.01.2023 (справа № 640/20302/18, провадження № 51-5260км21), Першої судової палати ККС від 11.11.2025 (справа № 643/5610/24, провадження № 51-2765км25).
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала, що у цьому провадженні наявні формальні підстави для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Проте, практика застосування ст. 46 КК по так званим «двооб’єктним» кримінальним правопорушенням у ККС є неоднаковою. Так, постановою ВС від 13.08.2019 у справі № 537/1772/17 (провадження № 51-1493км19) скасовано вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, а кримінальне провадження закрито на підставі ст. 46 КК.
Разом з тим у постановах ККС від 06.11.2018 (справа № 689/695/17, провадження № 51-3147км18), від 25.11.2024 (справа № 166/865/23, провадження № 51-4452км24), від 24.01.2023 (справа № 640/20302/18, провадження № 51-5260км21), від 11.11.2025 (справа № 643/5610/24, провадження № 51-2765км25) зроблені висновки щодо можливості застосування ст. 46 КК лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам.
Інші рішення ВС свідчать про неоднакове застосування ст. 46 КК судами нижчих інстанцій, але за відсутності відповідних касаційних доводів і вимог, рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності залишилися без зміни (див., наприклад, постанови від 01.02.2024 у справі № 930/497/23 (провадження № 51 4798км23), від 19.02.2024 у справі 554/11426/22 (провадження № 51 4973км23), від 19.03.2025 у справі №750/17706/23 (провадження №51-110км25).
Колегія суддів ККС зазначає, що держава як носій публічного інтересу при регулюванні суспільних відносин, які є предметом кримінального права, чітко і недвозначно встановлює заборону застосування положень ст. 46 КК лише у двох випадках: 1) у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які, до речі, також відносяться до двооб’єктних кримінальних правопорушень.
Розширювальне тлумачення норм матеріального права, на переконання колегії суддів ККС, є неприпустимим.
Ухвала колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 05.03.2026 у справі № 629/612/25 (провадження № 51-4265км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/134724947
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.