Про митне оформлення товару з формально нижчим рівнем митної вартості

Документи про страхування товару надаються за наявності вимоги покупця, а не митного органу. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови в здійсненні митного оформлення товару.

18 серпня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Ким та м. Севастополі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі No 821/1050/17 за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» до Митниці Державної
фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним і скасування рішення про
коригування митної вартості товарів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Витрати щодо транспортування та страхування товару були здійснені продавцем і додаткових коштів декларант не сплачував. Митний орган уважав підставою для невизнання заявленої вартості імпортованого товару те, що декларант не включив витрати на страхування та транспортування до фактично сплаченої вартості оцінюваного товару, і не заявив їх як складову митної вартості.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 14 грудня 2017 року відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанції виходив із того, що витрати на транспортування та страхування вантажу належать до обов’язків покупця, але фактично до митної вартості товару були включені лише витрати на транспортування вантажу.

Одеський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Херсонського окружного адміністративного суду й ухвалив нову, якою частково задовольнив адміністративний позов, визнавши протиправним і скасувавши рішення про коригування митної вартості товарів. Суд апеляційної інстанції вважав, що відповідно до умови поставки Інкотермс страхування вантажу не є обов’язком покупця (позивача), так само як і не є обов’язком постачальника. Суд також визнав необґрунтованим висновок митного органу щодо заниження позивачем митної вартості товару.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до умов поставки CIF Інкотермс 2010, за якими постачався товар, оплата видатків на транспортування товару до місця призначення та страхування товару є обов’язком продавця, а тому декларант не несе зазначених витрат. Правила Інкотермс 2010 не передбачають обов’язкового надання покупцю документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не було). Надання вказаних документів митним органам України не передбачено також і міжнародними документами з митної справи.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня
митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням
митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови в здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі No 821/1050/17 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/99062791.