Про нормативне регулювання інституту субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство суддя ВП ВС Банасько

Про нормативне регулювання інституту субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство суддя Великої Палати ВС Олександр Банасько вказав на підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності.  

Про це повідомляє Судова влада.

Визначене ч. 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 19 січня 2013 року), ч. 2 ст. 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони).

Також Олександр Банасько проаналізував постанову КГС ВС від 22 квітня 2021 року у справі № 915/1624/16, в якій максимально розкрито всі складові інституту субсидіарної відповідальності.

У наведеній справі суб’єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства визначені засновники (учасники, акціонери), керівники боржника, а також засновники та керівники іншого товариства, засновником якого був боржник і якому було передано єдиний ліквідний актив останнього.

Крім того, у межах виступу суддя ВП ВС окреслив коло проблемних питань щодо субсидіарної відповідальності:

  • недостатнє нормативне врегулювання цього інституту (особа, що контролює боржника, розмір відповідальності та можливість її зменшення залежно від поведінки, розміру частки та наявності впливу на прийняття негативних управлінських рішень тощо);
  • непередання бухгалтерської та фінансової документації керівниками й засновниками боржника.

«Інститути субсидіарної та солідарної відповідальності є одними з інструментів досягнення основної мети у справах про банкрутство – максимального погашення грошових вимог кредиторів. Верховний Суд спрямовує вектор правозастосування у цій категорії спорів з урахуванням зазначеної вище мети законодавця», – наголосив суддя Олександр Банасько у своєму виступі.

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.