Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Банасько висвітлив проблематику оскарження дій органів ДВС чи приватних виконавців, які безпосередньо пов’язані зі справами про банкрутство.
Про це повідомляє Судова влада.
Так, він розповів про юрисдикцію суду щодо розгляду скарг на дії виконавців. Відповідно до практики КГС ВС якщо скарга боржника була подана на дії державного або приватного виконавця, які були вчинені після 21 жовтня 2019 року, то з урахуванням ст. 7 КУзПБ розгляд відповідного спору належить до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.
У цьому контексті суддя нагадав і про постанову ВП ВС від 31 серпня 2023 року у справі № 640/26320/20 в якій зазначено, що спори щодо оскарження постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з примусового виконання наказів господарського суду, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
«Принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, універсальний, і норми ГПК України та КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила. Такий підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, про що вказано в постанові КГС ВС від 13 квітня 2023 року у справі № 910/21981/16», – додав Олександр Банасько.
Стосовно дії мораторію суддя зазначив, що, за КУзПБ, відкриття мораторію призводить до юридичних наслідків щодо розпочатих виконавчих дій. Як приклад доповідач навів постанову КГС ВС від 22 вересня 2021 року у справі № 905/1923/15. У ній вказано, що після спливу 170 днів із дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарський суд протягом цього часу не прийняв постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Після введення мораторію у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи всі дії щодо індивідуального задоволення вимог кредитора, які вчиняються поза межами процедур неплатоспроможності, мають припинитися негайно й на будь-якій стадії такого процесу з метою передання майна боржника під контроль суду у справі про неплатоспроможність (постанова КГС ВС від 14 вересня 2021 року у справі № 908/2536/20).
Також Олександр Банасько нагадав, зокрема, про постанову КГС ВС від 7 липня 2022 року у справі № 916/1456/21, яка стосувалася визнання грошовим зобов’язанням у розумінні ст. 1 КУзПБ основної винагороди приватного виконавця. Як зауважив суддя, основна винагорода є сумою, яка обраховується в розмірі 10 % від суми боргу, визначеної у виконавчому документі, але ця сума має визначатися пропорційно до фактично стягнутої суми під час вчинення заходів примусового характеру.
Серед іншого, спікер навів підстави зупинення виконавчого провадження. Так, офіційне оприлюднення в ЄДРСР вступної та резолютивної частин рішення суду про відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог його кредиторів є достатньою підставою для виконання державним виконавцем покладеного на нього обов’язку та зупинення вчинення виконавчих дій щодо боржника (постанова КГС ВС від 8 липня 2021 року у справі № 917/1400/16).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.