Про оцінку доказів, отриманих у результаті проведення НСРД розповіла тьютор проєкту HELP «Освіта в галузі прав людини для юристів» Ради Європи, автор тренінгових курсів і тренер Тренінгового центру прокурорів України Яна Тализіна під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками оцінку доказів, отриманих у результаті проведення НСРД, а саме:
- 1. Фактичні та юридичні підстави проведення НСРД. Винятки з правил. Практичні помилки і процесуальні хитрощі.
- 2. Матеріальні носії інформації та місце клопотань, постанов, ухвал, доручень і службової кореспонденції серед доказів.
- 3. Допуск і доступ до державної таємниці. Засекречування і розсекречування матеріальних носіїв інформації.
- 4. Фіксація ходу і результатів НСРД: протокол і додатки до нього.
- 5. Контроль за вчиненням злочину: особливості прийняття процесуального рішення прокурором, форма, учасники, огляд і вручення грошових коштів.
- 6. Ключові моменти про провокацію злочину.
- 7. Хто такі «інші особи», яких залучають до проведення НСРД.
- 8. Використання результатів НСРД в інших цілях або передання інформації. Різні підходи у розумінні однієї норми закону.
У рамках характеристики проведення НСРД акцентовано на наступному:
1. Фактичні та юридичні підстави проведення НСРД. Винятки, помилки, хитрощі
Фактичні підстави:
- НСРД проводяться, якщо неможливо отримати відомості іншим способом.
- Застосовуються лише щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.
Юридичні підстави:
- Внесення в ЄРДР;
- Підготовка клопотання;
- Ухвала слідчого судді;
- Доручення оперативному підрозділу;
- Проведення НСРД;
- Протокол + додатки;
- Розсекречування;
- Долучення до матеріалів.
Практичні помилки:
- неправильне визначення виду НСРД не є критичним, якщо фактично дія проведена в межах повноважень (практика ВС щодо контролю за злочином)
- не обов’язково зазначати, хто саме виконував відеофіксацію (позиція Об’єднаної палати ВС).
2. Матеріальні носії інформації та їх місце серед доказів
Що входить до МНІ:
- постанови;
- клопотання;
- ухвали;
- доручення;
- протоколи;
- додатки;
- службова кореспонденція.
Їх процесуальний статус:
- зберігаються в окремих номенклатурних справах
- містять:
- відомості про методи НСРД;
- ідентифікаційні дані;
- тому підлягають засекречуванню.
3. Допуск до держтаємниці. Засекречування / розсекречування
Засекречування здійснюється:
- слідчим;
- прокурором;
- оперативним підрозділом;
- слідчим суддею
шляхом надання грифу секретності.
Що підлягає засекречуванню:
- всі МНІ, що: розкривають методи НСРД; можуть загрожувати безпеці.
Розсекречування: рішення приймає прокурор після проведення НСРД.
4. Фіксація ходу і результатів НСРД
Основний документ — протокол НСРД.
Додатки до протоколу:
- аудіо-, відеозаписи;
- фототаблиці;
- схеми;
- зразки;
- носії інформації;
- пояснення спеціалістів.
Вимоги:
- належне пакування;
- підписання учасниками
5. Контроль за вчиненням злочину
Процесуальне рішення приймається прокурором (постанова).
Сутність:
- використання імітаційних засобів для: запобігання; викриття злочину.
Фіксація:
- складається протокол;
- додаються речі та документи .
Навіть при неправильній назві виду НСРД: суд оцінює фактичний зміст дій.
6. Провокація злочину
Заборонено:
- підбурювати;
- допомагати вчинити злочин;
- впливати погрозами чи шантажем.
Наслідок ,такі докази: є недопустимими.
Критерії оцінки:
- активна роль конфідента;
- чи був злочин ініційований до втручання;
- характеристика залученої особи;
- наявність непрямої провокації.
Практика ЄСПЛ
- «Єврофінаком проти Франції» — допустимість, якщо: злочин готувався до втручання поліції.
7. «Інші особи» у НСРД
Хто це:
- особи, залучені: слідчим або прокурором.
Судова практика ВС:
- не лише слідчий може залучати осіб;
- це може робити і прокурор (справи №750/10362/17; №688/1415/19).
Підстава залучення:
- об’єктивна необхідність: наприклад, передача неправомірної вигоди.
8. Використання результатів НСРД в інших цілях
Загальне правило: можливо лише за ухвалою слідчого судді.
Умови:
- прокурор повинен довести:
- законність отримання інформації;
- наявність ознак іншого злочину.
Проблематика полягає у різних підходах:
- формальний (строго через ухвалу);
- практичний (оцінка допустимості через законність отримання).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
