Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України.
Про підстави касаційного оскарження та касаційні фільтри розповіла кандидат юридичних наук, керівник сектору аналітичної допомоги суддям Великої Палати Верховного Суду Анастасія Грабовська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками підстави касаційного оскарження, а саме:
- 1. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- 2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку і ті, які за загальним правилом касаційному оскарженню не підлягають.
- 3. Підстави касаційного оскарження.
- 4. Підстави обов’язкового скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
- 5. Підстави скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
У рамках характеристики касаційного оскарження акцентовано на наступному:
1. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (п. 1 ст. 6 Конвенції), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Постанова ВП ВС від 27.10.2020 у справі № 127/18513/18.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Нормативно-правова база:
- ч. 1 ст. 400 ЦПК;
- ч. 1 ст. 300 ГПК;
- ч. 1 ст. 341 КАС.
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції безпосередньо пов’язані з підставами касаційного оскарження судових рішень.
Cуд касаційної інстанції обмежений доводами й вимогами касаційної скарги, а також підставами відкритого у справі касаційного провадження.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено:
- Порушення норм процесуального права (підстави обов’язкового скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд через порушення норм процесуального права);.
- Порушення правил юрисдикції (обов’язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги);
- А також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку і ті, які за загальним правилом касаційному оскарженню не підлягають
Касаційну скаргу можна подати на такі судові рішення після їх перегляду в апеляційному порядку:
- Рішення суду першої інстанції та, відповідно, постанову суду апеляційної інстанції;
До цієї групи судових рішень в аспекті їх касаційного оскарження застосовується додатковий процесуальний фільтр, згідно з яким ці судові рішення мають бути постановлені у справах:
- що не віднесені до малозначних; або
- у справах, ціна позову в яких перевищує 250 (250 х 3028 = 757 000 грн у цивільних справах) та 500 (500 х 3028 = 1 514 000 грн; у господарських) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У адміністративній юрисдикції – судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
- Ухвали суду першої та апеляційної інстанцій, вичерпний перелік яких міститься в:
- п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК;
- п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК;
- п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 328 КАС.
Судові рішення, які за загальним правилом касаційному оскарженню не підлягають:
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує 250 (для цивільних) та 500 (для господарських) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (адмін), крім випадків, якщо:
- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
- особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
- справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
- суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних (незначної складності) помилково.
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Судова практика:
Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: “суспільний інтерес”, “значення для формування єдиної правозастосовчої практики”, “ступінь складності справи”, “малозначні справи”, “очевидне застосування норм” тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду. Ухвала КГС ВС від 05.06.2018 у справі № 911/2784/17.
3. Підстави касаційного оскарження
Підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1. Коли суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадків наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (п. 1 ч. 2 ст. 389 ЦПК, п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК, п. 1 ч. 2 ст. 328 КАС).
Судова практика:
- Постанова КАС ВС від 21.03.2024 у справі № 640/7688/21;
- Постанова ВП ВС від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19;
- Ухвала КЦС ВС від 21.02.2022 у справі № 241/418/21;
- Постанова ОП КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.
2. Якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (п. 2 ч. 2 ст. 389 ЦПК, п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК, п. 2 ч. 2 ст. 328 КАС).
Судова практика:
Постанови ВП ВС від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (п.п. 43-45), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17.
3. Якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 3 ч. 2 ст. 389 ЦПК, п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК, п. 3 ч. 2 ст. 328 КАС).
Судова практика:
- Касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки вона узагальнено посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак не зазначає щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Ухвала КЦС ВС від 15.04.2020 у справі № 202/1650/19;
- Ухвала КЦС ВС від 18.10.2023 у справі № 554/7164/21;
- Ухвала КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/19288/21;
- Ухвала КЦС ВС 24.12.2024 у справі № 205/8471/22.
Саме лише посилання на випадки, зазначені у пп. «а» – «в» п. 2 ч. 3 відповідних статей процесуальних кодексів не свідчить про наявність належних обґрунтувань, за яких судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.
Окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
1) Формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах (із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах);
2) Обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення;
3) Зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок щодо її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
4. Підстави обов’язкового скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд
Відповідно до ч. 1 ст. 411 ЦПК України, ч. 1 ст. 310 ГПК України, ч. 3 ст. 353 КАС України, судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд у таких випадках:
- Справу розглянуто та вирішено неповноважним складом суду.
Неповноважним склад вважається, якщо:
- справу розглянув суддя, строк повноважень якого закінчився;
- справу розглянула особа, яка не є суддею цього суду;
- справа передана на розгляд судді з порушенням порядку автоматизованого розподілу справ;
- суддя брав участь у вирішенні цієї ж справи раніше;
- справа, що підлягає колегіальному розгляду, була розглянута одноособово.
Судова практика: Постанова Об’єднаної палати КЦС ВС від 09.12.2024 у справі № 705/4763/22.
- В ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і суд касаційної інстанції визнав підстави для відводу обґрунтованими.
Судова практика: Постанова КЦС ВС від 20.06.2024 у справі № 212/246/15-ц – суд апеляційної інстанції порушив порядок розгляду заяви про відвід судді, що стало підставою для скасування постанови.
- Судове рішення не підписано одним із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в рішенні.
- Судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу.
- Справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників, яких не було належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання, якщо це зазначено у касаційній скарзі.
- Суд ухвалив рішення з порушенням правил інстанційної чи територіальної юрисдикції
Судова практика: Постанова ВС у справі № 524/3242/15-ц від 15.05.2019 – справа була направлена на новий розгляд через порушення інстанційної юрисдикції.
- Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
- Суд ухвалив рішення про права чи обов’язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Наприклад, якщо у мотивувальній або резолютивній частині рішення є прямі висновки про права та обов’язки таких осіб. Судова практика: Постанова КГС ВС від 29.01.2024 у справі № 924/159/14 (924/502/23).
5. Підстави скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд
Відповідно до ч. 3 ст. 411 ЦПК України, ч. 3 ст. 310 ГПК України, ч. 2 ст. 353 КАС України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, якщо вони унеможливили встановлення фактичних обставин, важливих для правильного вирішення справи. Такі підстави виникають, якщо:
- Суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови обґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ст. 389 ЦПК, ст. 287 ГПК, ст. 328 КАС.
Це стосується ситуацій, коли суд не дослідив важливі докази, що прямо впливають на висновок у справі.
Судова практика: Постанова КЦС ВС від 15.05.2019 у справі № 524/3242/15-ц.
- Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, яка мала розглядатися у загальному позовному провадженні.
Зараз необхідно довести зв’язок між порушенням процедури та неможливістю правильного вирішення спору.
- Суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи про витребування, дослідження або огляд доказів чи інше клопотання, що стосується встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Як правило, це стосується безпідставної відмови у призначенні експертизи чи витребуванні ключових доказів.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.