Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров нагадав, що відповідно до КАС України соціальні спори визначені як такі, що є незначної складності (малозначні), а тому не підлягають касаційному оскарженню. Водночас, зазначив спікер, справи відповідної категорії доходять до касаційного перегляду. Він розповів про касаційні фільтри, через які має пройти справа, щоб її прийняв до розгляду Верховний Суд.
Про це повідомляє Судова влада.
У цьому контексті спікер звернув увагу на ст. 328 КАС України та порадив усім, хто звертається до ВС з касаційними скаргами, більш детально ознайомитися з положеннями частин 4 і 5 цієї статті, мати на увазі, що у справах незначної складності треба наводити як загальні підстави для касаційного оскарження, так і спеціальні підстави для справ незначної складності. За його словами, підстави, наведені в частинах 4 і 5, дуже добре між собою узгоджуються.
Виходячи зі статусу ВС, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має належати до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, може обґрунтовуватися як відсутністю висновку ВС з відповідного питання, так і необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові ВС та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, або навіть тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, вже викладені ВС.
Альберт Єзеров акцентував, що якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, то в ній мають зазначатися щонайменше новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб’єктів правовідносин.
Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До них можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб.
Говорячи про оскарження судових рішень з підстав, коли особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, суддя зазначив, що в цьому випадку важливо обґрунтовувати, які саме обставини і при розгляді якої пов’язаної справи неможливо буде спростувати.
Водночас наявність «суспільного інтересу» як обставина, яка може слугувати підставою для відкриття касаційного провадження, оцінюється за кількісними та якісними критеріями: суспільна значущість (кількісний критерій); інтенсивність втручання в сферу реалізації законного інтересу (якісний критерій).
Спікер пояснив, що оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.
Що стосується підстави, коли суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, то, як зауважив суддя, процесуальним законом визначено категорії справ, які не можуть бути визнані справами незначної складності, а всі інші справи на предмет їх складності оцінюються безпосередньо судом і належить до його дискреційних повноважень.
Отже, аналіз норми п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України свідчить про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та в інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), заявник має обов’язково аргументувати в касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Альберт Єзеров також зазначив, що під час дії воєнного стану спори у відповідній сфері правовідносин не змінилися, а тільки ускладнилися, їх масив збільшився. За його словами, як до повномасштабного вторгнення, так і після розглядалися справи щодо: зобов’язання взяти на облік внутрішньо переміщену особу; поновлення, нарахування, виплати пенсії ВПО; призначення щомісячної адресної допомоги та інших виплат ВПО.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.