Цифровізація процесу усиновлення, збільшення фінансової підтримки та розширення кола дітей, які можуть потрапити під сімейну опіку – ці зміни, що відбулися останнім часом, можна вважати позитивними для дітей, що втратили сім’ю через негаразди війни.
Про зрушення у процедурі усиновлення розповіла голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко в ефірі спецпроекту «Країна і держава» на каналі Ukraine World News.
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Зокрема, вона відзначила спрощення первинних формальних процедур. «Можна говорити про певну цифровізацію процесів, – зауважила адвокат. – Тобто, кандидати на усиновлення, особи, які виявили бажання скористатися правом і можливістю дати дитині реалізувати право на сім’ю, вони мають право через сервіс «Дія» подати заяву, отримати консультацію, подати пакет документів».
Також вона відзначила зміни, що неодноразово ухвалювалися Кабміном, в частині покращення фінансової підтримки сімей, які беруть під опіку або на усиновлення дітей.
Окремо Л.Гретченко звернула увагу на розширення кола дітей, які сьогодні можуть потрапити під сімейну опіку. «Це не лише діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування. Ми говоримо і про тих дітей, які сьогодні тимчасово (до з’ясування статусу батьків, які перебувають на ТОТ, про яких взагалі відсутня інформація і є ризики, що вони зникли безвісти або можуть бути в подальшому оголошені померлими) отримують право потрапляти у сім’ї до родичів, хрещених батьків», – зазначила адвокат. Це нововведення, на її думку, забезпечує можливість проживання дитини у сім’ї, а не в інтернатах.
Також адвокат навела сумну статистику Національної соціальної сервісної служби, згідно з якою в умовах воєнного стану більше 13 тис. дітей залишилися без батьківської опіки. Серед них близько 1,7 тис. стали сиротами внаслідок воєнних дій. «Одна категорія – це коли батьки загинули. Це статус дитини-сироти, який дає підстави ставити її на облік і включати до списку дітей, які підлягають усиновленню. Друга категорія дітей – це діти, які позбавлені батьківського піклування і їхній статус для того, щоб були започатковані процедури усиновлення або передачі під опіку, потребують з’ясування інформації, що сталося з батьками і чи є інші рідні», – пояснила Л.Гретченко.
Ще одним позитивним зрушенням, за її словами, було спрощення судової процедури встановлення факту смерті чи загибелі особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, в обставинах, які саме і свідчили про велику ймовірність або були очевидці тих подій, за яких є достатньо підстав вважати, що особа загинула. «Зокрема, влітку 2022 року, враховуючи великий обсяг інформації про загиблих як цивільних, так і військових, було спрощено процедуру і при зверненні в суд доказами про загибель можуть бути будь-які докази, тобто навіть свідчення очевидців, фотографії, інформація у ЗМІ, наприклад, що зруйновано будинок за адресою місця проживання, які суд оцінює в сукупності і все ж таки може прийняти рішення про загибель людини в певному місці, в певний час», – зазначила адвокат.
Вона також позитивно охарактеризувала зміни до Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якими законодавець дозволив визнавати документи видані окупаційною владою, які підтверджують факт народження дитини, факт смерті особи, факт реєстрації і розірвання шлюбу особи на тимчасово окупованій території.
«На сьогодні є достатньо юридичних інструментів для того, щоб допомогти дитині потрапити в перелік осіб, відносно яких дозволяється початок процедури усиновлення», – резюмувала Л.Гретченко, додавши, що чинний закон передбачає права для батьків, які повернуться. Вони можуть відновитися в правах і відповідно таке повернення батьків буде підставою для відновлення статусу дитини до усиновлення і повернення у сім’ю біологічним батькам.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.