Про професійну правничу допомогу у справах щодо права дитини на сім’ю: етичний аспект розповіла адвокат, кандидат юридичних наук, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Комітету з цивільного права та процесу НААУ, доцент кафедри правосуддя Державного університету інфраструктури та технологій, член правління ГО «Центр сімейно-правових досліджень» та ГО «Студія сучасного права» Світлана Савицька під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками професійну правничу допомогу у справах щодо права дитини на сім’ю, а саме:
- 1. Закон і Етика в діяльності адвоката.
- 2. Баланс між правом дорослого та інтересом дитини. Типові етичні дилеми у практиці сьогодення.
- 3. Як перевірити рішення на відповідність інтересам дитини: «Принципи довгої перспективи».
- 4. Доросла відповідальність.
У рамках характеристики права дитини на сім’ю акцентовано на наступному:
1. Закон і Етика в діяльності адвоката
Закон визначається як:
- рамка, що встановлює межі допустимої поведінки;
- інструмент, який вказує, що дозволено, а що заборонено;
- «ліхтар», який освітлює шлях, але сам по собі не визначає напрям руху.
Етика:
- не суперечить закону, а надає йому сенс і зміст;
- перетворює формальне дотримання норм на реалізацію права як справедливості;
- є внутрішнім голосом адвоката, який не дозволяє діяти всупереч людяності навіть тоді, коли формально це дозволено законом.
У справах щодо дітей етика набуває особливого значення, адже адвокат:
- не просто застосовує правові норми;
- фактично бере участь у формуванні майбутнього дитини;
- несе підвищену відповідальність перед тими, хто не здатен захистити себе самостійно.
2. Баланс між правом дорослого та інтересом дитини. Типові етичні дилеми
Лектор виходить з фундаментального підходу: інтереси дитини мають пріоритет над інтересами дорослих.
Ключові положення:
- Між інтересами батьків і дитини повинна існувати справедлива рівновага, але з особливою увагою саме до інтересів дитини.
- Права батьків не є абсолютними й не можуть реалізовуватись на шкоду здоров’ю, розвитку або гідності дитини.
- Рівність прав батьків є похідною від прав самої дитини на гармонійний розвиток і належне виховання.
- Інтереси дитини повинні визначатися першочергово, з урахуванням об’єктивних обставин конкретного спору.
Типові етичні дилеми виникають тоді, коли:
- законний представник дитини діє формально в межах своїх повноважень;
- але фактично — на шкоду законним інтересам дитини.
У таких ситуаціях адвокат, відповідно до Правил адвокатської етики:
- не має права ігнорувати шкоду для дитини;
- зобов’язаний відмовитись від прийняття або продовження доручення, яке може зашкодити неповнолітньому;
- повинен вживати всіх доступних заходів для захисту інтересів дитини;
- має інформувати органи опіки та піклування про дії законного представника, що шкодять дитині.
3. Як перевірити рішення на відповідність інтересам дитини: «Принципи довгої перспективи»
Лектор пропонує практичний етичний інструмент — принципи довгої перспективи, які дозволяють оцінити правильність рішення не лише юридично, а й морально.
Рішення відповідає інтересам дитини, якщо адвокат:
- Думає не тільки про поточний результат, а й про наслідки через рік, 5 або 10 років.
- Ставить гідність дитини вище зручності чи вигоди дорослих.
- Не жертвує цінностями заради процесу, швидкого результату або власних амбіцій.
- Усвідомлює, що моральні цінності не можуть бути нижчими за закон, і не перетворює правову норму на інструмент тиску.
- Може публічно відстояти прийняте рішення і не соромиться його наслідків.
Таким чином, етична перевірка рішення виходить за межі формальної законності й орієнтується на довгостроковий вплив на життя дитини.
4. Доросла відповідальність
Доросла відповідальність прямо ототожнюється з моральною зрілістю.
Людина, яка перебуває в колі своєї відповідальності:
- не шукає винних, а шукає спосіб діяти;
- не виправдовується, а приймає наслідки власних рішень;
- аналізує свої дії та думає, як діяти далі;
- не перекладає відповідальність на слабшого, зокрема на дитину;
- не знімає з себе відповідальність, прикриваючись «системою» або «законом».
Окремо наголошується, що:
- використання дитини як юридичного інструменту для захисту інтересів дорослого не відповідає інтересам дитини;
- така поведінка не є захистом дитини, навіть якщо вона формально виглядає законною.
Бути відповідальним — означає бути дорослим навіть у складних, емоційно важких і ризикованих ситуаціях, коли рішення має реальний вплив на долю дитини.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.