З 20 травня 2023 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривень та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт. Отже з 20 травня 2023 року пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 р. № 704 передбачає сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, становлений на 01 січня календарного року.
26 червня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Особа_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 480/7154/24 за позовом Особи_1 до Військової частини про визнання дій
протиправними та зобов’язання вчинити дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини про визнання протиправними дій щодо заниження розміру грошового забезпечення з 30 травня 2023 року по 01 березня 2024 року та зобов’язання провести перерахунок і виплату грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного
року, а також виплатити компенсацію втрати частини доходів через затримку виплат. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у 2020 році, грошове забезпечення мало розраховуватись виходячи з чинного прожиткового мінімуму, а не фіксованої суми 1762 грн, яка була повторно встановлена постановою Кабінет Міністрів України № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» (далі – Постанова № 481). Військова частина зазначила, що діяла на підставі чинних нормативно-правових актів і всі виплати позивачу були здійснені у повному обсязі.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції залишив рішення без змін. Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій, виходили з відсутності правових підстав для застосування у спірний період прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, оскільки після набрання чинності Постановою № 481, пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 р. № 704 (далі – Постанова № 704) передбачає обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням,
виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Суди попередніх інстанцій установили, що позивач проходив військову службу у військовій частині з 30 травня 2023 року до 01 березня 2024 року, коли він був звільнений у запас за станом здоров’я. з 20 травня 2023 року, після набрання чинності Постановою № 481, грошове забезпечення військовослужбовців обчислювалося на основі сталої величини 1762 грн, а не прожиткового мінімуму, як це було раніше передбачено пунктом 4 Постанови № 704. Таким чином, Постанова № 481 є чинним нормативно-правовим актом, і відповідач діяв у межах закону, застосовуючи її.
Доводи позивача про невідповідність Постанови № 481 актам вищої юридичної сили є безпідставними, оскільки позивач не оскаржував саму Постанову № 481 у межах цього провадження. Відповідно до принципу диспозитивності суд не може виходити за межі позовних вимог, якщо це не необхідно для ефективного захисту прав. Оскільки позивач оскаржував дії військової частини, а не саму Постанову № 481, суд не мав підстав для оцінки її законності.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 26 червня 2025 року у справі №480/7154/24 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128436102
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.