Про сімейні спори та встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців, адвокат Гретченко

Про сімейні спори та встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками сімейні спори та встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення, у справах за участі військовослужбовців, а саме:

  • 1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів в порядку окремого чи позовного провадження.
  • 2. Практика встановлення факту самостійного виховання дитини: чи є відмінність підходу за заявами батька та матері?
  • 3. Обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ (п. 2 ч.1 ст.251 ЦПК України).
  • 4. Військова частина як учасник справи та ініціатор оскарження судових рішень щодо прав та інтересів військовослужбовців.
  • 5. Особливості встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем залежно від мети.
  • 6. Огляд справ за заявами про встановлення «нетипових» фактів, що мають юридичне значення.
  • 7. Практика розгляду сімейних справ щодо дітей, за позовом, пред’явленим військовозобов’язаним чи військовослужбовцем.

У рамках характеристики сімейних спорів акцентовано на наступному:

1. Процесуальні особливості встановлення юридичних фактів (окреме vs позовне провадження)

Окреме провадження:

  • Відсутній спір про право (допускається лише спір про факт).
  • Мета — підтвердження юридичного факту для виникнення/зміни/припинення прав.
  • Суд може самостійно витребовувати докази, не діють принципи змагальності та меж розгляду (ст. 12, 13 ЦПК не застосовуються).
  • Обов’язкова умова — неможливість отримати документ іншим шляхом.
  • Якщо виникає спір про право — заява залишається без розгляду.

Судова практика:

  • Постанова КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 686/11198/22 — визначено природу окремого провадження.
  • Постанова КЦС ВС від 30.11.2023 № 569/4466/23 — суд може витребовувати докази з власної ініціативи.

Позовне провадження:

  • Застосовується, якщо є спір про право.
  • Якщо разом із фактом вирішується майнове право (наприклад, спадщина) — справа розглядається як позов.

Судова практика:

  • Постанова КЦС ВС від 03.11.2021 № 691/1237/20 — якщо є спір про спадщину, факт встановлюється у позовному провадженні.

2. Факт самостійного виховання дитини: підхід до батька і матері

Загальний підхід:

  • Такий факт не може встановлюватися в окремому провадженні, якщо є потенційний спір про право.
  • Він впливає на права дитини та іншого з батьків → не є безспірним.

Судова практика:

  • Постанова ВП ВС від 11.09.2024 № 201/5972/22:
    • заява залишена без розгляду;
    • факт не може встановлюватись у безспірному порядку;
    • має досліджуватись у межах спору між батьками.

Аргументація ВП ВС:

Це питання пов’язане з:

  • невиконанням батьківських обов’язків;
    • зміною обсягу сімейних прав;
    • інтересами дитини.

Водночас (альтернативний підхід у практиці):

  • В умовах воєнного стану можливе встановлення факту без спору.

Судова практика:

  • Постанова КЦС ВС від 02.04.2025 № 127/3622/24: допускається встановлення факту для соціального статусу/звільнення з військової служби.

3. Обов’язок суду зупинити провадження (п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК)

Базове правило:

  • Суд зобов’язаний зупинити провадження, якщо сторона — військовослужбовець.

Судова практика:

  • Постанова ВП ВС від 12.11.2025 № 754/947/22:
    • «суд зобов’язаний» — імперативна норма;
    • всі ЗСУ вважаються переведеними на воєнний стан;
    • достатні докази — військовий квиток, накази.

Суд має враховувати волю військовослужбовця. Якщо він просить не зупиняти справу — суд не зупиняє.

4. Військова частина як учасник справи та суб’єкт оскарження

Військова частина / МОУ може бути:

  • заінтересованою особою;
    • ініціатором заяв (наприклад, про смерть).

Судова практика:

  • Справа № 686/11198/22: МОУ намагалося оскаржити рішення; ВС зазначив: сам факт незгоди не дає права на апеляцію.

Критерії участі:

Особа має довести:

  1. Вплив рішення на право.
  2. Інтерес.
  3. Обов’язок.

Інша практика:

  • Постанова КЦС ВС від 10.01.2024: необхідність залучення МОУ/військової частини, якщо рішення впливає на:
    • виключення зі списків;
    • виплати.

5. Факт проживання однією сім’єю з загиблим військовим (залежно від мети)

Ключовий висновок:

  • Незалежно від мети — справа розглядається у цивільному судочинстві.

Судова практика:

  • Постанова ВП ВС від 18.01.2024 № 560/17953/21: не має значення мета:
    • спадщина,
    • одноразова допомога,
    • соцстатус,
    • пенсія.

6. «Нетипові» факти (огляд практики)

  1. Оголошення військовослужбовця померлим:
    1. якщо тіло відсутнє → не факт смерті, а оголошення померлим.
  2. Практика: ВС: справи № 686/11198/22, № 204/7924/23.
  3. Факт смерті vs оголошення померлим:
    1. за відсутності доказів смерті → тільки оголошення померлим.
  4. Факт родинних відносин + спадщина:
    1. якщо є спір → позовне провадження.
  5. Практика: № 691/1237/20.
  6. Факт смерті при відсутності доказів:
  7. суд не може відмовити у відкритті провадження через нестачу доказів.
  8. Практика: Постанова КЦС ВС від 01.12.2025 № 755/838/25.

7. Практика сімейних справ щодо дітей за участю військовослужбовців

Ключовий баланс між:

  • правами військовослужбовця;
    • найкращими інтересами дитини.

Судова практика:

  • Постанова КЦС ВС від 13.03.2025 № 557/1226/23: суд має оцінювати:
    • Чи реально особа не може брати участь;
    • Чи є представник;
    • Чи забезпечені інтереси дитини.

Підхід:

  • автоматичне зупинення може шкодити дитині;
  • допускається розгляд:
    • через представника;
    • без участі військовослужбовця.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.