Про стандарти справедливого судочинства у справах про відшкодування шкоди, завданої війною суддя ВС Петров

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Петров виступив на тему «Стандарти справедливого судочинства у справах про відшкодування шкоди, завданої війною».

Про це повідомляє Судова влада.

Він зазначив, що згідно з даними Київської школи економіки сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України під час війни, станом на січень 2024 року сягнула майже 155 млрд дол. Більшість позовів про відшкодування шкоди, завданої країною-агресором, суди задовольняли. Відповідно до статистичних даних щодо розгляду зазначеної категорії справ суди першої інстанції ухвалили 614 рішень у таких справах (з них 366 цивільних і 248 господарських рішень); апеляційні суди постановили 17 рішень (15 і 2 рішення відповідно). Цивільними судами повністю задоволено 167 позовів, господарськими – 223 позови; частково задоволено 148 і 18 позовів відповідно; відмовлено в 51 та 7 позовах відповідно.

Доповідач зауважив, що у 2019 році позиція ВП ВС полягала в тому, що особа має право на компенсацію державою Україна за зруйноване майно через невиконання державою позитивного обов’язку (постанова ВП ВС від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц), однак це не позбавляє особу права подати позов про відшкодування шкоди. Проте поставало питання щодо критеріїв визначення розміру компенсації.

До травня 2022 року почала закріплюватися судова практика про задоволення позовів фізичних осіб до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи чи ушкодженням здоров’я в період проведення АТО. Проте 12 травня 2022 року ВП ВС, розглядаючи справу № 635/6172/17, дійшла висновку, що держава Україна не несе безумовної відповідальності перед потерпілим унаслідок кримінального правопорушення, вчиненого в Україні.

Євген Петров торкнувся питання необхідності доведення розміру шкоди. Суди розуміють, що позивач потерпає від країни-агресора, але це не означає, що можна заявляти будь-який розмір моральної шкоди. Такий розмір має бути доведений, і суд не задовольняє відповідну вимогу автоматично.

Також Євген Петров висловився щодо обмеження судового імунітету у справах про відшкодування шкоди країною-агресором. Він звернув увагу, що іноді адвокати, обґрунтовуючи недоцільність повідомлення країни-агресора, посилаються на міжнародні конвенції, які не були ратифіковані ні рф, ні Україною. Також суддя сказав про змагальність процесу. Він зауважив, що українські суди мають демонструвати європейському суспільству дотримання високих стандартів відправлення правосуддя, навіть якщо відповідачем у справі є країна-агресор.

Доповідач окреслив питання адміністративних процедур відшкодування шкоди за зруйноване росією майно, згадав про формування міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України. Водночас він порушив проблему визнання і виконання рішень українських судів про відшкодування шкоди рф в іноземних судах, які передусім ставлять питання про належне повідомлення країни-агресора про розгляд справи.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.