Строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску,становить три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, ухваленого за наслідками розгляду відповідної скарги.
25 лютого 2021року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21грудня 2019року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6квітня 2020року у справі No580/3469/19 (провадження NoК/9901/19568/20) за позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування вимоги щодо сплати боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску після застосування процедури досудового оскарження зі спливом одного місяця з моменту отримання рішення про результат розгляду скарги контролюючого органу вищого рівня. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, платник податків посилався на дотримання ним місячного строку на звернення до суду з позовом.
Суть спору полягала в тому, скільки становить строк звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску після використання процедури адміністративного оскарження.
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позовну заяву повернув на підставі частини другої статті123 Кодексу адміністративного судочинства України. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що платник податків пропустив 10-денний строк звернення до суду, установлений Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу. Судові рішення судів попередніх інстанцій були скасовані, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Норми частини четвертої статті25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» є матеріально-правовими, що встановлюють права й обов’язки платників щодо сплати єдиного внеску, недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. За своїм лексико-стилістичним змістом ці норми сутнісно врегульовують саме та лише альтернативнеправо платника єдиного внеску на оскарження вимоги в судовому порядку та кореспондуючі повноваження органу доходів і зборів направити до відповідного підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, якщо платник єдиного внеску, зокрема, не сплатив суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею та не оскаржив вимогу протягом десяти днів.
Норма статті122 Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальною, регулює процесуальний порядок захисту судом порушеного або оскаржуваного суб’єктивного права і створює оптимальні умови для досягнення юридично визначеного результату.
Отже, відповідно до принципу in dubio pro tributario строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску, складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Принцип преюдиції правомірності поведінки з найбільш сприятливим для особи тлумаченням відповідної норми права узгоджується з наведеним у статті5 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування принципом загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 25лютого 2021року у справі No580/3469/19 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95240811.