Досудове розслідування є самостійною стадією кримінального провадження, яка розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та завершується направленням до суду обвинувального акту або закриттям кримінального провадження.
Про це зазначає адвокат Євген Кислий, інформує ЮП.
Судовий контроль на стадії досудового розслідування слід розглядати як визначену кримінальним процесуальним законодавством діяльність слідчого судді, спрямовану на забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Мета такої діяльності полягає у:
- відновленні прав учасників кримінального провадження, порушених органами досудового розслідування;
- наданні дозволів на проведення слідчих та інших процесуальних дій;
- запобіганні ухваленню незаконних рішень і вчиненню неправомірних дій, що можуть призвести до порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина.
У теорії кримінального процесу судовий контроль під час досудового розслідування поділяють на попередній та наступний.
До попереднього судового контролю належать повноваження слідчого судді щодо вирішення питань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, надання дозволів на проведення слідчих дій, а також негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, тощо.
Наступний судовий контроль полягає у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора з метою перевірки їх законності та обґрунтованості.
Особливе значення в механізмі судового контролю має стаття 206 КПК України, яка закріплює загальні обов’язки слідчого судді щодо захисту прав людини. Зазначена норма покладає на суд обов’язок забезпечити захист особи від незаконного позбавлення волі, зокрема у випадках тримання особи без відповідного судового рішення, що набрало законної сили.
Водночас вищезазначений обов’язок є чи не єдиним випадком, коли слідчий суддя наділений правом усувати порушення прав особи з власної ініціативи. Загалом КПК України покладає в основу судового контролю принцип змагальності сторін кримінального провадження, закріпленому у статті 26 КПК України, відповідно до якого слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені законом до його повноважень.
Таким чином, судовий контроль на стадії досудового розслідування не має характеру безперервного нагляду, а здійснюється вибірково, шляхом вирішення окремих процесуальних питань, прямо передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Запровадження такої моделі судового контролю покладеної в основу КПК України 2012 року, зумовлене прагненням законодавця до чіткого розмежування судового контролю та прокурорського нагляду. Постійний контроль за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва покладено на прокурора. Однак, належність прокурора до сторони обвинувачення об’єктивно породжує сумніви щодо його безсторонності та процесуальної неупередженості з боку сторони захисту.
Однією з найбільш проблемних сфер, у яких проявляється недостатність судового контролю, є питання скасування арешту майна в кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 170 КПК України, арешт майна визначається як тимчасове, до його скасування у встановленому законом порядку, обмеження прав власника щодо відчуження, розпорядження та користування майном, щодо якого існують обґрунтовані підстави вважати, що воно є предметом, засобом та/або знаряддям вчинення кримінального правопорушення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або є доходом від злочину, тощо.
Судова практика свідчить про зростання кількості випадків, коли власники арештованого майна у судовому порядку доводять незаконність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та відсутність зв’язку майна з кримінальним правопорушенням. Однак, навіть після набрання законної сили ухвалою слідчого судді про скасування арешту її фактичне виконання часто ускладняється протидією з боку органів досудового розслідування, тоді як звернення до процесуального керівника, як правило, не забезпечує ефективного захисту порушених прав власника майна.
Крім того, органи досудового розслідування все частіше повторно звертаються з клопотаннями про накладення арешту на те саме майно, не повідомляючи слідчого суддю про наявність чинної ухвали про його скасування, що призводить до повторного неправомірного обмеження прав власника. У результаті власник протягом тривалого часу незаконно позбавляється можливості реалізовувати свої права щодо володіння, користування та розпорядження майном.
Зазначена проблема має системний характер і зумовлена відсутністю ефективного механізму постійного судового контролю за виконанням ухвал слідчих суддів, а також практикою розгляду одних і тих самих клопотань різними слідчими суддями в межах одного кримінального провадження.
У статті 533 Кримінального процесуального кодексу України закріплено принцип обов’язковості судових рішень, що набрали законної сили, для всіх фізичних і юридичних осіб, учасників кримінального провадження, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також визначено, що такі рішення підлягають виконанню на всій території України.
У власній правозастосовній практиці автор звертався до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, у якій, зокрема, порушувалося питання про встановлення судового контролю за виконанням ухвали слідчого судді. Слідчий суддя, ознайомившись зі скаргою та доданими до неї судовими рішеннями, а також перевіривши матеріали кримінального провадження, постановив ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням відповідного судового рішення, зобов’язавши слідчого у порядку його виконання поінформувати суд про виконання зазначеної ухвали.
З огляду на викладене, автор вважає за доцільне законодавчо закріпити обов’язок органів досудового розслідування при поданні клопотань про накладення арешту на майно зазначати відомості щодо раніше поданих клопотань про арешт такого майна, результатів їх розгляду, а також інформацію про виконання ухвал слідчого судді з цього питання. Це наддасть слідчому судді можливість під час розгляду відповідного клопотання надати належну правову оцінку доводам усіх учасників кримінального провадження.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.