Про участь нотаріуса в цивільному процесі розповів суддя Верховного Суду у Касаційному суді Андрій Грушицький.
Про це повідомляє Судова влада.
Він звернув увагу на постанову ВП ВС від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17. У ній зроблено висновок, що державна реєстрація прав – не підстава для набуття права власності, а лише засвідчення державою вже набутого особою права власності; при дослідженні судом обставин існування в особи права власності на нерухомість необхідне передусім встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.
Доповідач порушив питання про юрисдикцію спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Він зауважив, що ВП ВС у своїх постановах визначила, що такі спори є цивільно-правовими. Разом із тим спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в разі, якщо оскаржуються дії державного реєстратора щодо розгляду заяви позивача про виключення запису з Державного реєстру речових прав і такий спір не стосується речових прав чи обтяжень на нерухоме майно третіх осіб (постанова ВП ВС від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц).
У постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 201/16327/16-ц КЦС ВС вказав, що у справі про визнання недійсними таких правочинів, як видача довіреності та прийняття спадщини, належним відповідачем є особа, яка видавала довіреність, і особа, яка прийняла спадщину, а не нотаріус чи нотаріальна контора, якщо позивач не обґрунтовує недійсність правочинів неправомірними діями нотаріуса. Також у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 227/5540/18 КЦС ВС відзначив, що нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між учасниками нотаріальної дії. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб – учасників нотаріальної дії. Про те, що державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, не є належним відповідачем у справі про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно, КЦС ВС зазначив у постанові від 7 липня 2021 року у справі № 369/14294/17.
Натомість позовна вимога щодо оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії може бути пред’явлена безпосередньо до нотаріуса (постанова КЦС ВС від 18 січня 2023 року у справі № 711/3792/21).
Андрій Грушицький зазначив, що суд не може зобов’язати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат». Такий висновок зроблено в постанові КЦС ВС від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц.
У постанові КЦС ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20, звернув увагу доповідач, зроблено висновок, що коли ліквідовано юридичну особу – іпотекодержателя, іпотекодавець може звернутися до суду із заявою про встановлення факту припинення іпотеки.
Суддя навів правову позицію ВП ВС про те, що порушення норм про необхідність додержуватися нотаріусом свого нотаріального округу може тягти відповідальність нотаріуса, передбачену законом, але не тягне нікчемності заповіту, посвідченого з таким порушенням (постанова від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.