Анулювання дозволу на будівництво є заходом впливу за вчинене правопорушення,що має застосовуватися за визначених пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» умов. Умовами прийняття рішення про анулювання дозволу є: (1) проведення перевірки; (2) встановлення порушень вимог місто будівної документації, містобудівних умов та обмежень, містобудівного законодавства, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил; 3) внесення посадовою особою орган у державного архітектурно-будівельного контролю припису про усунення порушень; 4)невиконання вимог припису.
21 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі No 826/10851/18 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Наш дім Поділ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Департамент містобудування та архітектура виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.12.2018, яке Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2019 залишив без змін, відмовив Обслуговуючому кооперативу «Наш дім Поділ» в позові, натомість позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою «Пателі Лізинг»задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував рішення No 1 від 12.01.2018 Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 No КВ 11512231404 «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва», замовник Товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг»; зобов’язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 КВ No 11512231404 на об’єкт«Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва», замовник Товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг».
Задовольняючи позов, суд керувався тим, що відповідальність за пунктом третім частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у вигляді анулювання дозволу на виконання будівельних робіт настає за наслідками невиконання відповідного припису органу контролю про усунення виявлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства. Суд зважив,що відповідач не надав доказів проведення перевірки позивача та виявлення в ході такої перевірки порушень, які б слугували підставою прийняття оскаржуваного наказу. Наслідки перевірки не оформлено контролюючим органом відповідним актом, припис за результатом проведеної перевірки згідно наказу відповідача No 409 від 08.12.2017 також не складався, що свідчить про необґрунтованість підстав для притягнення ТОВ «Пателі Лізинг» до відповідальності у сфері містобудівної діяльності у вигляді анулювання дозволу на виконання будівель них робіт.
Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною шостою статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
- подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
- наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
- встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- скасування містобудівних умов та обмежень;
- систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для ухвалення рішення від 12.01.2018 No 1 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт був пункт третій частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» – встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, а саме: проектна документація на будівництво роз роблена (відкоригована) без отримання вихідних даних на проектування, чим порушено статті 26, 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статтю 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Суд зважає, що анулювання дозволу на будівництво є заходом впливу за вчинене правопорушення, що має застосовуватися за визначених пунктом третім частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» умов.
Умовами прийняття рішення про анулювання дозволу є:
- проведення перевірки;
- встановлення порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, містобудівного законодавства, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил;
- внесення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю припису про усунення порушень;
- невиконання вимог припису.
З огляду на це Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій проте, що відповідальність замовника будівництва у вигляді анулювання дозволу на виконання будівельних робіт настає за наслідками невиконання відповідного припису органу контролю про усунення виявлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства.
Зважаючи на вагомість наслідків для замовника, зумовлених анулюванням дозволу на будівництво, йому повинно бути забезпечено право на усунення виявлених під час перевірки недоліків, наведених у відповідному приписі, або оскарження такого припису у встановленому порядку.
Суди встановили, що відповідач не виносив відповідний припис, а тому не було правових підстав для ухвалення рішення про анулювання дозволу.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі No826/10851/18 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296345