Законодавством передбачено підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для осіб, які здобувають освіту. Водночас судова практика демонструє певні розбіжності у трактуванні вимог щодо послідовності здобуття освіти та підтвердження рівня освіти.
Про це зазначає адвокат Олексій Погребняк, інформує ЗіБ.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий (рівні освіти визначені у ч.2 ст.10 закону «Про освіту»), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Для отримання відстрочки такі особи згідно з абз.1 п.62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за визначеною формою та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури.
Відповідно до абз.13 п.60 Порядку, в разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову продовжується шляхом автоматичної зміни дати про закінчення відстрочки засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів за наявності законних підстав на цю відстрочку на строк, установлений указом Президента про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки.
Хоча за законом «Про вищу освіту» підтвердженням виконання освітньої програми та проходження атестації є саме диплом (молодшого бакалавра; бакалавра; магістра; доктора філософії чи доктора мистецтва), в судовій практиці наявні протиріччя.
Так, у справі №160/34591/24 Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку (постанова від 15.05.2025), що повторне зарахування на навчання на той же самий рівень означає формування тих самих знань та компетентностей, а отже, свідчить про порушення послідовності здобуття освіти. Аналогічний підхід було застосовано у постанові від 31.07.2025 у справі №280/11080/24.
У цих справах судді зауважили, що посилання позивача на те, що для цілей застосування положень п.1 ч.3 ст.23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» раніше здобутий рівень освіти слід вважати саме завершеним процесом, що підтверджується виданим дипломом про освіту. Тому зарахування та відрахування надалі з навчального закладу неможливо вважати здобутим рівнем освіти. За умови такого тлумачення особа задля можливості отримання відстрочки від призову може постійно перебувати в статусі «здобувача освіти», зараховуючись (поступаючи) та відраховуючись із навчального закладу на той же самий (з того ж самого) рівень освіти. А тому баланс між конституційним правом особи на освіту та її конституційним обов`язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України буде порушено.
Також суд зазначив, що після першого зарахування на навчання особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні. А це свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку.
Водночас у справі №160/6535/25 цей самий суд (постанова від 28.08.2025) зазначив, що визначальним для висновку щодо послідовності здобуття особою рівня освіти є встановлення факту наявності у такої особи вже здобутого раніше рівня освіти, а не факту здобуття освіти на рівні, не нижчому ніж рівень попереднього навчання. Тож фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, в разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Тобто ключовим є розуміння того, що термін «здобутий» означає вже завершений на противагу «здобував», що вказує на процес, який тривав. Законодавство про освіту чітко визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа.
У справі №160/3717/25 Третій ААС не погодився, що особа на основі раніше здобутої сукупності знань на відповідному рівні вищої освіти має саме поновитися на навчанні, а не повторно вступати для здобуття того самого ступеня вищої освіти, оскільки підтвердженням рівня здобутих знань є саме документ про освіту, який людина не отримувала (постанова від 7.10.2025).
Отже, в законодавстві встановлено підстави для надання відстрочки від призову під час здобуття освіти: особа повинна здобувати рівень освіти, вищий за раніше отриманий, у послідовності, визначеній у законі «Про освіту». При цьому вона повинна мати підтвердження у вигляді документа про освіту. І судова практика, хоча й містить певні розбіжності, все ж підтверджує принцип: відстрочка надається лише за умови дійсного завершення попереднього рівня освіти та здобуття нового, а не за повторне навчання на тому ж самому рівні.
Разом з тим існує певне протиріччя у підходах суду щодо визначення послідовності здобуття освіти та критерію «здобутого рівня освіти». Вбачається, що єдину практику застосування норми може забезпечити Верховний Суд. Саме він забезпечить той самий баланс між правом на освіту та обов’язком захищати державу.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.