Відносини між особами можуть впливати на умови їхньої безпосередньої та/або опосередкованої діяльності за критерієм володіння однією особою безпосередньо чи опосередковано корпоративними правами іншої в розмірі 20 і більше відсотків у єдиному послідовному ланцюзі.
27 січня 2020 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби
у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного
суду від 17 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у справі No 620/528/19 (провадження No К/9901/23736/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія „Камаз“» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган провів документальну планову виїзну перевірку платника
податків, згідно з висновками якої було встановлено порушення в частині неподання звітів про контрольовані операції за 2015, 2016, 2017 роки. Висновок
контролюючого органу про обов’язок платника податків подавати звіти про контрольовані операції обґрунтований тим, що за результатами перевірки
первинних документів, даних бухгалтерського обліку, імпортних контрактів, митних декларацій встановлено, що в указаних роках платник здійснив господарські операції з імпорту автомобілів з нерезидентом, які підпадають під критерій контрольованих. Розмір річного доходу платника відповідав розміру,
передбаченому підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2. статті 39 Податкового кодексу
України, як одній із умов визнання операції контрольованою. Платник, не погоджуючись із результатами перевірки, звернувся до суду про скасування
податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових)
санкцій за неподання звіту про контрольовані операції, посилаючись на безпідставність висновку контролюючого органу, що його господарські операції з нерезидентом визнаються контрольованими.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін,
постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції з придбання
товарів (автомобілів), здійснені у 2015 – 2017 роках, не відповідали критеріям
визначення контрольованої операції, установленим вторинними підпунктами
39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 первинного підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, зокрема, критеріям здійснення господарської
операції з пов’язаними особами–нерезидентами та/або з нерезидентами,
зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав
(територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Така невідповідність
виключала зобов’язання з подання звіту про контрольовані операції за вказані
роки.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У період за 2015 – 2017 роки діяли розпорядження Кабінету Міністрів України
про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, а саме: розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року No 1042-р з терміном дії до 14 травня 2015 року); розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року No 449-р (термін дії з 14 травня 2015 року до 16 вересня 2015 року); розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року No 977-р (термін дії з 16 вересня 2015 року по 1 січня 2018 року).
Відносини між юридичними та/або фізичними особами можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони
представляють, за такими критеріями, як-от:
- – володіння однією юридичною особою безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків у послідовному ланцюзі;
- – володіння однією юридичною або фізичною особою безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами кожної з кількох юридичних осіб у розмірі 20 і більше відсотків.
Законодавець не визначає, що відносини між особами (юридичними та/або фізичними), які безпосередньо або опосередковано володіють корпоративними
правами іншої юридичної особи, можуть впливати на умови або економічні
результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.
Тому пріоритетним є витяг з поточних даних Реєстру суб’єктів господарської
діяльності Республіки Австрії щодо взаємовідносин між контрагентами, а не інформація з нелегалізованої та непідтвердженої уповноваженими органами іноземних держав бази електронних даних «AMADEUS», особливо зважаючи на те, що у цій базі немає покликань на джерела інформації.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі No 620/528/19 можна ознайомитися за посиланням – http://reyestr.court.gov.ua/Review/87388273.