Використання пільгового (преференційного) режиму зони вільної торгівлі під час ввезення товарів на митну територію України можливе, якщо дотримано три основні умови: імпортований в Україну товар походить із країн Європейського Союзу; супроводжується документами, що підтверджують країну походження товару; транспортується з Європейського Союзу безпосередньо в Україну. Поза межами юрисдикції судів перебуває питання про зобов’язання відновити режим вільної торгівлі до товару, що пройшов процедуру митного оформлення.
26 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Одеської митниці Державної
фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року й ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі No 815/2656/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр» до Одеської митниці Державної
фіскальної служби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,
транспортних засобів комерційного призначення, а також зобов’язання відповідача відновити режим вільної торгівлі до товару, що пройшов процедуру митного оформлення за митною декларацією.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
За результатами перевірки наданих для оформлення документів було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного, відповідно до якої було
порушено положення умови застосування преференційного режиму – положення
статті 26 «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським
Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-
членами, з іншої сторони», статей 8, 13 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди, в частині неправомірного застосування пільг зі сплати ввізного мита внаслідок видачі сертифікату EUR.1 на товари, що входять у кілька партій експортованих товарів. На переконання платника, наданий сертифікат був складений за відповідною формою та містив всі необхідні реквізити для митних процедур із застосуванням преференційної ставки.
Одеський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін
ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, задовольнив позовні
вимоги. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що нормативна дефініція (b)
статті 8 Протоколу 1 до « Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» не встановлює додаткової вимоги до оформлення сертифікату EUR.1 окремо щодо кожної партії товару, що імпортується в Україну. Зазначений сертифікат є документом, який свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, тобто його основною метою є підтвердження країни походження товару. Це не заважає органові розглядати кожен із товарів окремо, перевіряючи його походження індивідуально, а підтвердження сертифікатом походження товарів з Європейського Союзу не може нівелюватися тим фактом, що такий сертифікат підтверджує ці відомості щодо товарів, імпортованих різними партіями.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог про зобов’язання відновити режим вільної торгівлі до товару, що пройшов процедуру митного
оформлення за митною декларацією. У цій частині було ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов’язання вчинити такі дії. У решті оскаржувані судові рішення було залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Використання пільгового (преференційного) режиму зони вільної торгівлі під час ввезення товарів на митну територію України можливе, якщо дотримано три основні умови: імпортований в Україну товар походить з країн Європейського
Союзу; супроводжується документами, що підтверджують країну походження товару; транспортується з Європейського Союзу безпосередньо в Україну.
Якщо зазначені в сертифікаті відомості відповідають декларованим та дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару, а будь-які обставини щодо невизнання такого сертифікату відсутні в контролюючого органу, то вбачається можливим встановити країну походження товару і це є достатньою та безумовною підставою для застосування режиму вільної торгівлі.
Звертаючись до адміністративного суду, було заявлено, зокрема, позовну вимогу про зобов’язання відновити режим вільної торгівлі до товару, що пройшов процедуру митного оформлення. Водночас ці правовідносини перебувають поза межами юрисдикції судів. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, ухвалюючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб’єкта
владних повноважень. Наведене узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду під час виконання
його контрольної функції не полягає у заміщенні органів державної влади, суд
не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 26 липня 2022 року у справі No 815/2656/17 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105465868.