Забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, путівками на санаторно-курортне лікування або виплата грошової компенсації вразі відмови від отримання санаторно-курортного лікування належить до компетенції органів соціального захисту населення і здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
21 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року у справі No 826/17367/17 (No К/9901/2325/19) за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії, вважав порушеним своє право на отримання відповідної компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суди виходили з того, що позивачем не надано суду доказів звернення до органів соціального захисту населення з заявою про отримання грошової компенсації замість путівки згідно з встановленої законом процедури і відмови у її задоволенні,що могло би бути предметом звернення до суду до вказаного конкретного органу соціального захисту населення.
В свою чергу, Кабінет Міністрів України як центральний орган виконавчої влади не може перебирати на себе повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із вказаного вище питання.
Верховний Суд залишив судові рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
ОЦІНКА СУДУ
Порядок надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року No 854 (далі – Порядок No 854).
Відповідно до пункту 8 Порядку No 854 облік громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю, які мають право на забезпечення путівками шляхом надання грошової допомоги, проводять структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім м. Києва) рад (далі – органи соціального захисту населення) за місцем проживання таких громадян.
Пунктами 24-28 Порядку No 854 визначено, що за бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку.
Для виплати грошової компенсації громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, подають органу соціального захисту населення за місцем проживання заяву на отримання грошової компенсації замість путівки та документи, передбачені абзацами третім – шостим підпункту 1 або абзацами третім, п`ятим, сьомим, дев`ятим і десятим підпункту 2 пункту 9 цього Порядку.
Проте, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, будь-яких доказів звернення позивача до органів соціального захисту населення з заявою про отримання грошової компенсації замість путівки за вказаною вище процедурою позивачем не надано.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року No 3551-XII та Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року No 3721-XII Кабінет Міністрів України визначає порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації, водночас, як було зазначено вище судом, уразі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку зацікавлена особа має право звернутися до органів соціального захисту населення для отримання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні, а тому позовні вимоги у цій справі до Кабінету Міністрів України є безпідставними.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі No 826/17367/17 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93708447.