Про звільнення у зв’язку з відсутністю працівника: остання практика Верховного Суду розповіла адвокат, член Центру правничої лінгвістики та Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Ірина Шапошнікова під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками останню практику ВС щодо звільнення у зв’язку з відсутністю працівника, а саме:
1. Прогул (в тому числі відстуність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
2. Відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль
У рамках характеристики звільнення у зв’язку з відсутністю працівника акцентовано на наступному:
1. Прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин
Пункт 4 частини 1 статті 40 КЗпП України:
Прогул — це:
- відсутність працівника на роботі без поважних причин;
- у тому числі відсутність більше трьох годин протягом робочого дня;
- самовільне залишення роботи;
- невихід після закінчення відпустки;
- невихід після переведення (якщо переведення законне).
Обов’язковою умовою правомірності звільнення є:
- фіксація факту відсутності;
- з’ясування причин відсутності;
- відсутність поважних причин.
Судова практика Верховного Суду:
- Постанова від 31.07.2025 у справі № 752/15423/22:
Обставини:
- Працівник перебував у додатковій відпустці як учасник бойових дій.
- 24.02.2022 отримав повідомлення з’явитися на роботу.
- 26.02.2022 переправив родину за кордон.
- Став на військовий облік, вступив до ЗСУ.
Висновок ВС:
- Відсутність пов’язана із збереженням життя родини та мобілізацією.
- Причини є поважними.
- Звільнення незаконне.
- Працівник підлягає поновленню та стягненню середнього заробітку (ст. 235 КЗпП).
- Постанова від 02.12.2025 у справі № 398/3043/23:
Обставини:
- Педагог мав 2 години роботи.
- Повністю був відсутній.
- Самовільно залишив учнів без нагляду.
Висновок ВС:
- Прогул визначається незалежно від абсолютної тривалості робочого часу.
- Для педагога робочий час включає й інше педагогічне навантаження.
- Відсутність створює загрозу життю та здоров’ю дітей.
- Звільнення правомірне.
- Постанова від 12.01.2026 у справі № 712/10356/24:
Визначено порядок фіксації прогулу:
- Складається акт у день відсутності.
- Форма довільна.
- Підписують не менше двох працівників.
- Обов’язково зазначається дата і конкретний час відсутності.
- Після цього роботодавець повинен з’ясувати причини.
Способи з’ясування причин:
- телефонні дзвінки,
- месенджери,
- електронна пошта,
- візит за місцем проживання,
- рекомендований лист із вимогою надати пояснення.
- Постанова від 22.10.2025 у справі № 757/23167/21-ц:
ВС наголосив:
- Електронні докази (email, месенджери) оцінюються на загальних підставах.
- Паперова копія електронного доказу не робить його недопустимим.
- Потрібно оцінювати:
- дистанційний режим роботи,
- поважність лікарняного,
- чи з’ясував роботодавець причини.
- Саме лише неповідомлення не є автоматичною підставою для звільнення.
- Постанова від 08.08.2025 у справі № 201/4727/24:
Працівниці надали 90 днів відпустки без збереження зарплати. Після її завершення вона не вийшла на роботу і не довела поважності причин. Висновок: звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП — правомірне.
- Постанова від 09.09.2025 у справі № 760/9573/23:
Позивачка виїхала за кордон під час воєнного стану (м. Одеса не була територією бойових дій).
ВС зазначив:
- Підрозділ працював.
- Виїзд за кордон не є автоматично поважною причиною.
- Надання відпустки без збереження зарплати — право, а не обов’язок роботодавця.
- Працівниця знала про необхідність повернення.
Звільнення правомірне.
- Постанова від 10.09.2025 у справі № 760/14237/22:
Справа у м. Маріуполь, активні бойові дії. ВС встановив:
- Відсутність можливості евакуації.
- Відсутність зв’язку.
- Роботодавець не забезпечив евакуацію.
- Не доведено переведення в інше місто.
Висновок: причини поважні. Звільнення незаконне.
- Постанова від 26.03.2025 у справі № 501/426/22:
Працівницю було відсторонено через відсутність щеплення. Після відсторонення її звільнили за прогул. ВС: звільнення відстороненого працівника за прогул — незаконне.
- Постанова від 06.02.2026 у справі № 761/21875/23:
Працівника перевели відповідно до ст. 3 Закону про воєнний стан. Переведення законне. Після лікарняного він не вийшов на роботу. ВС: Оскільки переведення законне, а причин відсутності не доведено — звільнення правомірне.
- Постанова від 17.09.2025 у справі № 761/46909/24:
Директор працював дистанційно. Режим роботи та робоче місце не були визначені.
ВС звернув увагу:
- Звільнення за прогул — це дисциплінарне стягнення.
- Необхідно отримати пояснення працівника.
- Має бути встановлений режим роботи.
Недотримання процедури робить звільнення незаконним.
2. Відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль
Пункт 8-3 частини 1 статті 36 КЗпП України визначає обов’язкові дві умови (одночасно):
- Фактична відсутність працівника понад 4 місяці поспіль.
- Відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці.
При цьому поважність причин значення не має. Має значення саме відсутність інформації.
Чотири місяці рахуються з 19 липня 2022 року (набрання чинності Законом № 2352-IX).
Судова практика:
- Постанова від 09.07.2025 у справі № 635/12429/23:
Працівник подав заяви на відпустку без збереження зарплати. Роботодавець видав накази.
ВС: роботодавець був обізнаний про причини відсутності. Звільнення за п. 8-3 — незаконне.
- Постанова від 22.05.2025 у справі № 204/15342/23:
Працівниця перебувала за кордоном. Було призупинення трудового договору.
Роботодавець не довів:
- ознайомлення з наказом про скасування призупинення;
- повідомлення про необхідність стати до роботи;
- правомірність використання Viber для кадрового документообігу.
ВС погодився:
- відсутні докази повідомлення,
- звільнення за п. 8-3 — незаконне.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.