Проблемні питання соціального захисту адвоката при взаємодії з центром зайнятості та пенсійним фондом: адвокат Панченко

Під час марафону вебінарів для адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему: “Захист трудових і соціальних прав адвокатів” Максим Панченко – адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, викладач Київського Національного університету ім. Т. Шевченка та Національної Академії внутрішніх справ представив тему: “Проблемні питання соціального захисту адвоката при взаємодії з центром зайнятості та пенсійним фондом”, де розповів про визначення “зайнятого населення” та “статусу безробітного”, проаналізував правові висновки Вищого адміністративного суду України за 2015, 2018, 2019 та 2021 роки, щодо отримання допомоги по безробіттю для адвоката. Виділив їхні особливості і переваги та недоліки їхніх змін для адвокатської діяльності. Розповів про скорочені пенсійні виплати пенсіонеру-адвокату.

Згідно до ч.1 ст. 4 ЗУ “Про зайнятість населення” до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, проходять військову чи альтернативну службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Згідно з статтею 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного припиняється у разі, зокрема: зайнятості особи.

Самозайнятою особою є – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або проводить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Адвокатська діяльність належить до незалежної професійної діяльності, яка здійснює захист, представництво та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Правові висновки Вищого адміністративного суду (від 28.04.2015), який надавав можливість адвокату отримувати допомогу по безробіттю.

Основним було:

  • чи фактично адвокат здійснював свою діяльність;
  • чи отримував він дохід від здійснення своїх діяльності, а не факт отримання і наявність ним свідоцтва.

Проте 31 травня 2018 року рішення 2015 року було скасовано і адвокат, який має свідоцтво, згідно з цією постановою, може забезпечувати себе самостійно з моменту отримання різних регалій.

Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення щодо запиту адвоката, який має діюче свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, надана законом можливість забезпечувати себе роботою, внаслідок чого він вважається особою, яка забезпечує себе роботою самостійно. Він належить до зайнятого населення та не може бути визнаний безробітним.

Верховний Суд виніс правовий висновок у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №137/558/17-ц від 28.10.2019 року.

Наразі, це єдине рішення на користь адвоката у відносинах з центром зайнятості, суд зосередив увагу на тому, що адвокат не мав фактичної можливості займатися адвокатською діяльністю.

Суд бере до уваги, що позивач практично одразу скористався правом зупинити свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, про що наступного дня після отримання свідоцтва подав відповідну заяву. Відтак, обставини, які зумовлювали втрату статусу безробітного були усунуті.

Скорочені пенсійні виплати пенсіонеру-адвокату. Правові висновки Верховного Суду

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Аналіз вказаної норми приводить до висновку, що виплата пенсії в розмірі 85% призначеної проводиться виключно у випадку працевлаштування пенсіонера.

Тому, першочерговим є встановлення чи працює позивач на якихось роботах/посадах, що давало б підстави для визначення його статусу як працюючого пенсіонера.

В розумінні Податкового кодексу України та статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат є самозайнятою особою.

За правилами статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Колегія суддів дійшла висновку, що адвокату, який має діюче свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, надана законом можливість забезпечувати себе роботою, тобто адвокат є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, належить до зайнятого населення та не може бути визнаний безробітним. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідачем правомірно здійснюється виплата пенсії позивачу у розмірі 85% від загального розміру.