Вікторія Поліщук, адвокат, Голова Комітету НААУ з трудового права вважає Кодекс законів про працю застарілим і таким, який потребує суттєвого удосконалення.
Про це вона повідомила в ексклюзивному коментарі виданню Advokat Post.
У Кодексі законів про працю України наявна єдина стаття, яка регулює питання відшкодування моральної шкоди, де зазначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (стаття 237-1). Частина 2 цієї статті містить гучний заголовок, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Норми цієї статті мають загальний характер і не вирішують проблеми, що пов’язані з відшкодування моральної шкоди під час незаконного звільнення. Більше того, на сьогодні не існує методів розрахунку розмірів відшкодування моральної шкоди, не визначено на законодавчому рівні формули розрахунку та вказано жодної моделі розрахунку моральної шкоди.
Фактично, усі загальні підходи до відшкодування моральної шкоди визначено у судовій практиці. У постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17 Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження – емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
В іншій постанові від 19.12.2018 р. у справі № 640/14909/16-ц Верховний Суд зазначив, що компенсація за завдану моральну шкоду не поглинається самим фактом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.
Окрім того, як свідчить судова практика, то аргументація моральної шкоди та формування доказової бази лягає на працівника, який повинен у суді довести усіма наявними та належними доказами заподіяння йому моральної шкоди. Доказами можуть слугувати будь-які дані, які зможуть показати взаємозв’язок між звільненням та підтвердженням факту страждань і зміни звичного способу життя. Однак, на практиці, відсутність єдиного підходу у визначенні моральної шкоди ускладнює життя як працівникам, які самостійно подають позови до суду, так і адвокатам, які надають правову допомогу звільненим працівникам, так і суддям, які вирішують питання щодо стягнення моральної шкоди.
Вирішенню цієї проблеми має, ніби, допомогти проєкт Закону про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди) № 3929 від 23.07.2020 р., який було зареєстровано народними депутатами України від політичної партії «Слуга народу». Проєктом закону пропонується врегулювати питання визначення розміру моральної шкоди.
Так, норми статті 7 цього проєкту Закону передбачають, що суб’єктами визначення розміру моральної шкоди є суб’єкти господарювання, виключним видом діяльності яких є визначення розміру моральної шкоди та у складі яких працює хоча б один фахівець (експерт) з визначення розміру моральної шкоди, інформація про якого міститься у Реєстрі фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди та суб’єктів визначення розміру моральної шкоди, відповідно до цього Закону.
Підставами для визначення розміру моральної шкоди є договір про надання послуг з визначення розміру моральної шкоди, який укладається між замовником та суб’єктом визначення розміру моральної шкоди відповідно до цивільного законодавства.
Висновок експерта про визначення розміру моральної шкоди є ідентифікованим документом, що підтверджує визначення розміру моральної шкоди та містить розрахунок ймовірного розміру грошового відшкодування моральної шкоди. Вимоги до змісту висновку експерта про визначення розміру моральної шкоди, порядку його оформлення встановлюються у методиці визначення розміру моральної шкоди.
Тож, народні депутати України вважають, що проблема відшкодування моральної шкоди у трудовому праві легко буде вирішена за допомогою фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди шляхом проведення експертизи. Однак, чи буде це ефективним та можливим способом розрахунку моральної шкоди для тих трудових спорів, де питання про відшкодування шкоди вимірюється незначними сумами. І чи не означає це, що у разі відсутності коштів (у людини, яку звільнили) для оплати послуг експерта, то поява такого способу розрахунку моральної шкоди позбавляє можливості визначати моральну шкоду (у разі незаконного звільнення)? Можливо, що варто повернутися до визначення чіткого порядку відшкодування моральної шкоди шляхом визначення методів, формули та моделі розрахунків моральної шкоди.