Проголошення судом після виходу з нарадчої кімнати лише вступної та резолютивної частин є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону

Позиції судів першої та апеляційної інстанції: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк на 4 роки. На підставі ст.70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4роки. На підставі ст. 71 КК до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

За ухвалою апеляційного суду вирок районного суду змінено в частині призначеного покарання ОСОБА_1.

Позиція ККС: скасовано вирок місцевого суду та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтування позиції ККС: ККС встановлено, що головуючим суддею після виходу з нарадчої кімнати було оголошено лише вступну та резолютивну частини вироку, що є недотриманням норм ст. 376 КПК та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Системний аналіз норм ст. 370, ч. 2 ст. 371 та частин 1, 6 ст. 376 КПК вказує на те, що вирок має бути складений у нарадчій кімнаті, а його повний текст повинен бути оголошений негайно після виходу суду з нарадчої кімнати, крім того, копія цього вироку негайно має бути вручена учасникам судового провадження.

Проголошенням вироку після виходу з нарадчої кімнати, роз’яснення його змісту реалізовує конституційне положення, що визначене як основна засада судочинства, а саме гласність судового процесу. Не проголошуючи повного тексту вироку, суддя схиляє до думки, що він не повинен пояснювати прийняте рішення, що може викликати сумнів у справедливості процесу в цілому та ухваленого рішення зокрема.

Таким чином, судові рішення у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 постановлено без додержання вимог статей 370, 376 КПК, оскільки при розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судових рішень судом касаційної інстанції.

Детальніше з текстом постанови ККС від 02.02.2021 у справі No519/41/20 (провадження No51-5036км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94623720