Прокурор, ураховуючи положення п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК, а також зважаючи на те, що вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим повинен відповідати загальним вимогам до судових рішень щодо законності, наділений повноваженнями оскаржувати вказаний вирок лише у зв’язку з порушеннями вимог ч. 3 ст. 469 КПК під час укладення угоди та не може оскаржувати його на інших підставах, у тому числі через затвердження судом угоди, умови якої не відповідають нормам кримінального та процесуального закону
Підстави розгляду кримінального провадження палатою ККС: необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права про наявність у прокурора повноважень на оскарження вироку на підставі угоди про примирення у випадку, якщо суд не перевірив її на відповідність як спеціальним нормам, що стосуються укладання угод, так і іншим нормам КПК та КК, викладеного в постанові ККС від13.11.2018 у справі No 367/3872/17 (провадження No 51-3205км18).
Окрім того, на вирішення палати поставлені такі питання:
- чи має вирок суду на підставі угоди про примирення відповідати не тільки спеціальним вимогам до таких вироків, але й загальним вимогам до судових рішень щодо законності?
- чи зобов’язаний суд, який затверджує угоду, перевіряти її на відповідність вимогам закону?
- чи має прокурор право на апеляційне оскарження такого вироку в разі затвердження судом угоди, умови якої не відповідають нормам КПК та КК, на підставі загальних засад кримінального провадження, як це передбачено ч.6 ст.9 КПК?
Позиція палати ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора.
Обґрунтування позиції палати ККС: палатою не встановлено підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові ККС від 13.11.2018 у справі No367/3872/17 (провадження No 51-3205км18).
Палата ККС погоджується з висновком апеляційного суду про неможливість оскарження прокурором в апеляційному порядку вироку про затвердження угоди про примирення не з тих підстав, що угоду затверджено судом у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу вона не може бути укладена, оскільки враховуючи вимоги засади диспозитивності (ст. 26 КПК) і те, що п.3 ч.3 ст.394 КПК та ч. 4 ст. 399 КПК чітко регламентують питання спеціальних підстав для оскарження прокурором вироку за угодою про примирення, а також підстав та порядку відмови у відкритті провадження апеляційним судом (у тому числі й у випадках оскарження вироків за угодами), застосування положень ч. 6 ст.9 КПК для розширення можливостей оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення виключається.
З наведеного випливає, що суд має перевіряти відповідність укладеної сторонами угоди про примирення вимогам КК та КПК з метою постановлення вироку, який відповідав би загальним засадам судочинства, однак це не розширює повноважень прокурора при оскарженні такого вироку за межі, які чітко визначені законом.
Висновок: зважаючи на положення ст. 370, ч. 2 ст. 475 КПК, вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим повинен відповідати загальним вимогам до судових рішень щодо законності. Обов’язок перевіряти угоду на відповідність її не тільки спеціальним нормам, що стосуються укладання угод, а й іншим нормам КПК та КК покладається на суд, який вирішує питання щодо затвердження такої угоди.
Повноваження прокурора при оскарженні вироку суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим обмежені приписами п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК, згідно з якими такі вироки можуть бути оскаржені прокурором лише у зв’язку з порушеннями вимог ч.3 ст.469 КПК під час укладення угоди, і не підлягають розширенню, в тому числі через затвердження судом угоди, умови якої не відповідають нормам кримінального та процесуального закону.
Детальніше з текстом постанови ККС від 15.02.2021 у справі No395/773/18 (провадженняNo51-1829км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95139607
З текстом окремої думки можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95177431