Під час заходу з підвищення кваліфікації для адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Захист під час підготовчого судового засідання (тактика застосування нереабілітуючих підстав закриття кримінального провадження)”, Горох Олексій – адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету “Києво-Могилянська академія”, заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України розповів про детальні стратегію і тактику захисту.
Лектором також були розкриті визначення стратегії захисту під час судового розгляду кримінальної справи. Були обговорені тактичні дії захисника у різних аспектах правових відносин і питання вирішення конкуренції застосування судових різновидів звільнення від покарання, а також розглянуті акценти судової практики щодо укладання угод. Лектор також навів приклади порушень КК та КПК.
Кроки, з яких складається побудова позиції захисту:
- 1) бесіда з підзахисним;
- 2) вивчення матеріалів кримінального провадження;
- 3) вирішення питання про визнання вини;
- 4) аналіз версії підозри (обвинувачення);
- 5) висунення зустрічних версій захисту;
- 6) вибір найперспективнішої версії захисту (формули захисту);
- 7) аналіз аргументів «за» і «проти» версії захисту;
- 8) формування захисного висновку.
Вибір тактики захисту в судовому провадженні
- 1. Обґрунтувати ухвалення судом виправдувального вироку.
- 2. Обгрунтувати закриття кримінального провадження під час підготовчого судового засідання.
- 3. Застосувати тактичні дії щодо звільнення клієнта від призначення покарання.
- 4. Застосувати тактичні дії щодо звільнення клієнта від відбування призначеного покарання.
- 5. Застосувати тактичні дії щодо звільнення клієнта від відбування покарання з випробуванням.
Етапи кримінaльного прoвaджeння нa підстaві угoди:
- 1. Ініціювaння, узгoджeння умoв тa уклaдeння угoди, якe мoжливe як під чaс дoсудoвoгo рoзслідувaння, тaк і судoвoгo прoвaджeння;
- 2. Пeрeвіркa судoм прийнятнoсті угoди тa прийняття рішeння щoдo тaкoгo кримінaльнoгo прoвaджeння;
- 3. Апeляційнe тa кaсaційнe oскaржeння рішeння Суду;
- 4. Викoнaння вирoку суду
Акценти судової практики щодо укладання угод:
1. В угоді мають бути правильно зазначені сторони угоди
2. Ініціювати угоду про примирення можуть лише потерпілий, підозрюваний та обвинувачений
3. Правильно обрати форму примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим)
4. В угоді має бути правильно сформульовано підозру чи обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для відповідного кримінального провадження обставини.
5. Як треба формулювати обов’язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою?
6. В угоді про примирення має бути чітко зазначений
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
- строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних із відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого;
- строк їх вчинення.
7. В угодах має бути чітко відображено узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від покарання з випробуванням.
8. Угода може містити положення щодо призначення покарання за сукупністю злочинів, але не за сукупністю вироків.
9. В угоді має бути чітко відображено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК, а також наслідки невиконання угоди.
Приклади порушень КК
- затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення;
- укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий
- відсутність відомостей про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язаний вчинити на користь потерпілого, а також строк їх вчинення
Як відбувається обвинувачення у кримінальному провадженні?
- Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.
- Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Процесуальні особливості відшкодування шкоди потерпілому у справах приватного обвинувачення
1. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може відбуватися на підставі угоди про примирення або без неї (ст. 479 КПК України).
2. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні у формі приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469 КПК).
3. Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника (абз. 2 ч. 1 ст. 469 КК).
4. Зміст угоди про примирення (стаття 471 КПК) не передбачає можливості закриття кримінального провадження.
- Звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, встановлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.
- Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК.
Якими можуть бути процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності?
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду (ч. 2 ст. 286 КПК). Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК).