Проведення судового засідання за участю засудженого в режимі відеоконференції зі слідчого ізолятора за ухвалою суду не є порушенням його прав

Участь засудженого в судовому засіданні в режимі відеоконференції є його
фактичною участю у ньому. Якщо засуджений подав клопотання про безпосередню участь у судовому засіданні, однак його етапування зі слідчого ізолятора до ізолятора тимчасового тримання виявилося неможливим у зв’язку з тим, що в ізоляторі тимчасового тримання відсутні умови для утримування осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Позиції судів першої та апеляційної інстанції: за ухвалою місцевого суду від
04.05.2020 відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про
поновлення строку на звернення із заявою про перегляд за нововиявленими
обставинами вироку обласного суду від 10.12.1999 та ухвали ВСУ від 10.08.2000.

За ухвалою апеляційного суду від 28.09.2020 апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду
від 04.05.2020 – без зміни.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: розглядаючи доводи касаційної скарги засудженого про те, що місцевий суд проігнорував його клопотання про безпосередню участь у судовому засіданні та провів судовий розгляд у режимі відеоконференції без згоди засудженого, колегія суддів зазначила наступне.

Як убачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_1 направив до суду клопотання про забезпечення його особистої участі в судовому засіданні
місцевого суду, призначеному на 25.09.2019. За ухвалою місцевого суду від
12.07.2019 зазначене клопотання було задоволено та постановлено етапувати
ОСОБА_1 з установи виконання покарань, де засуджений на той час відбував
покарання, до СІЗО, а потім до ІТТ для подальшої його доставки в судове засідання суду першої інстанції. Однак у судове засідання 25.09.2019 засудженого доставлено не було. Цього ж дня місцевим судом було повторно постановлено етапувати ОСОБА_1 та доставити його в наступне судове засідання. Проте засудженого було етаповано лише до СІЗО.

Разом з тим 10.10.2019 на адресу суду надійшов лист від начальника ІТТ про
неможливість етапування засудженого ОСОБА_1 із СІЗО до ІТТ у зв’язку з тим, що в ІТТ відсутні умови для утримування осіб, засуджених до довічного позбавлення
волі.

Місцевий суд з метою забезпечення права засудженого на захист та доступ до правосуддя, керуючись положеннями ч. 2 ст. 336 КПК, постановив ухвалу про
проведення судового засідання за участю засудженого ОСОБА_1 в режимі
відеоконференції із СІЗО.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження засудженого про те, що місцевим судом було проігноровано його клопотання про безпосередню участь у судовому розгляді, є необґрунтованими, а тому касаційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає. При цьому з огляду на викладене Суд переконаний, що в даному конкретному випадку право засудженого ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні порушено не було, оскільки участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції є фактичною участю в судовому розгляді, проте в іншому форматі.

Детальніше з текстом постанови ВС від 29.07.2021 у справі No 320/2582/19 (провадження No 51-1524км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98728751