Психологія сім’ї та експертиза дитячо-батьківських відносин: адвокат Світлана Савицька

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Психологія сім’ї та експертиза дитячо – батьківських відносин”, Світлана Савицька – адвокат, кандидат юридичних наук, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Комітету з цивільного права та процесу НААУ, розповіла про сімейні справи, у яких залучення психолога та підготовка ним відповідного документа є доцільним.

Конвенція про права дитини, яка надає “формулу щасливого дитинства”, де в першу чергу надається особливе значення дитині, як суб’єкту в будь-яких правовідносинах: сімейних, судових, позасудових, в навчанні.

Відповідно статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В статті 12 Конвенції зазначено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами.

На сьогодні велика увага приділяється правосуддю дружнього до дітей, а саме:

  • особливий вид правозахисної діяльності, спрямований на забезпечення дотримання прав та інтересів дитини;
  • судове/позасудове провадження, чутливе до потреб дитини;
  • індивідуальний підхід до кожної дитини;
  • автономія правового регулювання судочинства щодо неповнолітніх та/або за їх участі;
  • спеціалізація всіх суб’єктів ювенальної юстиції та мультидисциплінарна комунікація з дітьми в системі правосуддя.

Кожен учасник процесу, починаючи займатись справою, що стосується прав та інтересів дитини, повинен розумітися на психологічних аспектах дитини, і розуміти яким чином дитина сприймає цей світ. Виходячи з цього потрібно враховувати:

  • вік дитини, рівень розвитку або зрілості;
  • адаптуватись до задоволення потреб дитини та забезпечення її найкращих інтересів;
  • поважати права дитини, зокрема, право на участь у судовому провадженні, право бути почутим та інші;
  • захищати права неповнолітніх в особливому правовому режимі через систему спеціальних органів та установ.

Говорячи про правосуддя, дружнє до дітей, маючи на увазі керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи, де вкотре наголошено, що до всіх питань, які стосуються дітей, повинен застосовуватись багатопрофільний підхід. Слід заохочувати тісну співпрацю між різними фахівцями для отримання повного розуміння дитини, а також оцінки його / її правового, психологічного, соціального, емоційного, фізичного та пізнавального стану.

Всі фахівці, які працюють з дітьми і для дітей, повинні отримувати необхідну міждисциплінарну підготовку з питань прав і потреб дітей різних вікових груп, а також щодо процедур, які адаптовані до них.

Опитування та збір заяв дітей повинні, наскільки це можливо, проводитись кваліфікованими фахівцями. Всі зусилля мають бути направлені на те, щоб діти надавали свідчення у найбільш сприятливому оточенні та за найсприятливіших умов, з урахуванням віку, зрілості та рівня розуміння, а також будь-яких труднощів, які вони можуть мати.

Про найкращі інтереси дитини говориться і в Конвенції про здійснення прав дітей 1996 р., ратифікованій Законом України від 03.08.2006 р.

«Відповідно до пункту 4 статті 1 Конвенції Україна заявляє, що дія цієї Конвенції поширюється на розгляд судами справ, що стосуються: усиновлення дитини; встановлення опіки, піклування над дитиною; визначення місця проживання дитини; позбавлення або оспорювання батьківських прав; інших питань про відносини між батьками та дитиною; будь-яких інших питань, що стосуються дитини особисто, а також питань її сім’ї (у тому числі її виховання, поновлення батьківських прав, управління її майном)”.

Предметом цієї Конвенції є – у найвищих інтересах дітей – підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються. (п. 2 ст. 1)

Верховний Суд у складі КЦС у постанові від 23.09.2020 р. наголосив, що дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.