Розірвання трудових договорів у разі підпорядкування близькій людині: адвокат Вікторія Поліщук

Матеріал підготовлено Вікторією Поліщук, Головою Комітету з трудового права НААУ, адвокатом.

При прийнятті рішення про звільнення у випадку перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи роботодавець має з’ясувати, чи існує постійний реальний конфлікт інтересів і застосувати інші способи вирішення конфлікту, передбачені частиною 1 статті 29 Закону України Закону України «Про запобігання корупції»

16 червня 2021 року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 344/4709/20 (провадження № 61-18039св20) за позовом до Фонду соціального страхування України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25 травня 2021 року рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області позов задоволено частково: було визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення, стягнуто з управління виконавчої дирекції середній заробіток за час вимушеного прогулу. В решті позову відмовив. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення особи є крайнім способом врегулювання конфлікту інтересів та може бути застосоване, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів не може бути усунений в інший спосіб. В ситуації позивача відповідач жодним чином не відреагував на його повідомлення та не вжив жодних дій щодо врегулювання конфлікту інтересів. Крім цього, позивача звільнено у період тимчасової непрацездатності.

Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 27 жовтня 2020 року апеляційні скарги залишив без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2020 року залишив без змін.

Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року залишити без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції», не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам особи, зазначені у підпунктах «а», «в» – «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Разом із тим обмеження щодо прямого підпорядкування близьких осіб для визначених підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стаття 27 Закону України «Про запобігання корупції» не містить.

Однак відсутність заборони прямого підпорядкування близьких осіб для, зокрема, керівників юридичних осіб публічного права не спростовує можливості виникнення у такому разі потенційного чи реального конфлікту інтересів при здійсненні ними службових обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 після призначення його на посаду в.о. начальника управління виконавчої дирекції наступного дня повідомив в. о. директора виконавчої дирекції Фонду про можливий потенційний конфлікт інтересів під час виконання ним обов`язків начальника управління виконавчої дирекції у зв`язку з тим, що у відокремленому підрозділі (Тисменицьке відділення) на посаді начальника відділу медичних і соціальних послуг працює його рідний брат.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу (частина третя статті 28 Закону України «Про запобігання корупції»). Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачених цим Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи (частина четверта статті 28 Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

  1. усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
  2. застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
  3. обмеження доступу особи до певної інформації;
  4. перегляду обсягу службових повноважень особи;
  5. переведення особи на іншу посаду;
  6. звільнення особи.

Зміст зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів у спосіб перегляду обсягу службових повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи (стаття 32 Закону України «Про запобігання корупції») полягає у здійсненні за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов`язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.

Крім того, у статті 33 Закону України «Про запобігання корупції» розкривається суть врегулювання конфлікту інтересів із застосуванням способу здійснення повноважень під зовнішнім контролем. Так, службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особою під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення (частина перша статті 33 Закону України «Про запобігання корупції»).

Зовнішній контроль здійснюється, зокрема у формі перевірки працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проєктів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів (пункт 1 частини другої статті 33 Закону України «Про запобігання корупції»).

У рішенні про здійснення зовнішнього контролю визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов`язки особи у зв`язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень (частина третя статті 33 Закону України «Про запобігання корупції»).

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про запобігання корупції», переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи на іншу посаду у зв`язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.

Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи.

Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв`язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється в разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, у тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу (частина друга статті 34 Закону України «Про запобігання корупції»).

Отже, звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв`язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється лише в разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, тобто звільнення особи є крайнім способом врегулювання конфлікту інтересів.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 у справі № 487/194/17-ц, від 03 грудня 2020 року у справі № 3354/120/18.

Встановивши, що відповідач при прийнятті рішення про звільнення позивача не з`ясував, чи мав постійний характер реальний конфлікт інтересів, який виник у позивача, та не намагався застосувати інших способів вирішення конфлікту, передбачених частиною першою статті 29 Закону України Закону України «Про запобігання корупції», крім звільнення, яке є крайньою мірою у врегулюванні конфлікту інтересів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що відповідач порушив норми трудового законодавства при звільненні позивача, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі частини другої статті 235 КЗпП України.

Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 465/8060/15-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 638/21180/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 592/11917/17 та від 13 травня 2020 року у справі № 569/858/18.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 16.06.2021 р. у справі № 344/4709/20 (провадження № 61-18039св20) можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97807881