26 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд установив, що ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді керуючої справами профспілкового комітету. Позивач була обрана на виборну посаду першого заступника голови профспілкового комітету відповідача та переведена на зазначену посаду. У зв’язку з виключенням її з членів профспілки прийнято рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови первинної профспілкової організації. З цього часу їй припинені виплати заробітної плати та позивача звільнили з роботи.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв’язку з тим, що після обрання позивача на виборну посаду трудовий договір між нею та відповідачем був розірваний відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, задовольнив позов частково та визнав незаконним звільнення ОСОБА_1, поновив її на роботі на посаді керуючої справами профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. При цьому апеляційний суд виходив із того, що після закінчення повноважень позивача на виборній посаді ОСОБА_1 мала право на переведення на посаду, яку вона обіймала раніше, або іншу рівноцінну посаду.
Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалив нове рішення про відмову в позові, дійшовши таких правових висновків.
У статті 118 КЗпП України передбачено, що працівникам, звільненим від роботи
внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності – інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Ці положення законодавства передбачають право звільнених з роботи працівників внаслідок обрання їх на виборні посади на одержання попередньої роботи (посади) за умови, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада є вакантною чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства, або є інша рівноцінна робота.
При укладенні з працівником, прийнятим для заміщення вакантної посади, яка утворилася у зв’язку з обранням на виборну посаду, трудового договору на невизначений строк або на строк, що не закінчився до часу закінчення повноважень виборного працівника, поворотне прийняття на роботу у зв’язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансії законодавство не передбачає.
Частиною п’ятою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що працівникам, звільненим з роботи у зв’язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення терміну їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада). Тобто трудовим законодавством закріплено гарантії трудових прав працівників, обраних на виборні посади.
Збереження попередньої роботи (посади) після закінчення повноважень на виборній посаді у профспілковому органі належить до нематеріальних гарантій, що забезпечують фактичну реалізацію й усебічну охорону права на працю.
Зазначена норма законодавства передбачає право звільнених з роботи працівників внаслідок обрання їх на виборні посади на одержання попередньої
роботи (посади) за умови, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада є вакантною чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства, або є інша рівноцінна робота (посада).
Трудовим законодавством не передбачено механізму реалізації цієї гарантії.
Аналіз статті 118 КЗпП України дає підстави для висновку, що обов’язок надати
попередню роботу (посаду) покладено на підприємство, з якого працівника звільнено у зв’язку з обранням на виборну посаду. Такий обов’язок не може бути виконаний автоматично, а з дотриманням певних умов: 1) закінчення повноважень працівника на виборній посаді; 2) волевиявлення працівника обійняти посаду, яку він займав до обрання його на виборну посаду.
Працівник, звільнений з виборного профспілкового органу, маючи бажання зайняти попередню посаду, має звернутися до роботодавця, у якого він працював, та сформулювати своє волевиявлення у будь-якій не забороненій законом формі.
У справі, що переглядалася, працівника виключено з членів профспілки та звільнено зі штатної виборної посади першого заступника голови профкому, що свідчить про припинення повноважень працівника на виборній посаді. Однак
матеріали справи не містять доказів звернення позивача як працівника до роботодавця з метою зайняти посаду керуючої справами профкому, яку вона
обіймала до зайняття виборної посади у профспілковій організації.
Верховний Суд звернув увагу на те, що сам факт припинення повноважень
працівника на виборній посаді автоматично не поновлює його на попередній посаді без волевиявлення та бажання працівника зайняти таку посаду.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що роботодавець порушив гарантії,
передбачені законодавством України, оскільки позивач з відповідною заявою
безпосередньо до роботодавця не зверталася, що свідчить про те, що вона не скористалася своїм правом та гарантіями, передбаченими законодавством.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі No 210/340/20 (провадження No 61-21410св21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107105632.