20 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі No 334/2101/16-а(2-а/334/137/16) за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної
архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненка Р.В. про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення (аптека), що 12.06.2012 в установленому порядку прийнято в експлуатацію.
11.03.2016 відповідачем проведена позапланова перевірка за результатами якої складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної
діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.03.2016, яким зафіксовано, що позивачем виконано будівельні роботи з реконструкції
введеного в експлуатацію. На момент перевірки в порушення п.2 ч.1 статті 34, абзацу другого частини другої, частини восьмої статті 36 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності» приміщення аптеки та складських
приміщень використовувалось під спортивно-танцювальну студію, що свідчить про зміну його функціонального призначення шляхом реконструкції зазначеного
приміщення без отримання права на виконання таких робіт, а саме: декларації
на початок виконання будівельних робіт.
Також даний факт свідчить про експлуатацію даного об`єкта без прийняття
його в експлуатацію (відповідно функціонального призначення), що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 No466.
За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної
діяльності відповідачем винесено постанову від 24.03.2016 по справі про
правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою встановлено факт порушення позивачем частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», внаслідок чого позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною дванадцятою статті 96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 6800 грн.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як зазначено у вказаній постанові, стала зміна функціонального використання
приміщення шляхом реконструкції без отримання права на виконання таких робіт, що свідчить про експлуатацію даного об`єкта без прийняття його в експлуатацію (відповідно функціонального призначення).
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, позов було
задоволено.
Суди дійшли висновку, що жодні перебудови та реконструкція у нежитловому
приміщенні АДРЕСА_1 не проводилися, тому в діях позивача відсутній склад
правопорушення, передбачений частиною дванадцятою статті 96 КУпАП.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
За визначенням, наведеним в пункті 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
13.04.2011 No 466, будівельні роботи – роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Згідно пункту 3.21 ДБН – 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція – перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбудеться зміна основних техніко-економічних показників.
З наявних в матеріалах справи доказів було встановлено, що жодних перебудов та робіт по реконструкції у цьому приміщенні не проводилося, зміна його основних техніко-економічних показників не відбулася.
Відповідач, зокрема, в апеляційній скарзі підтвердив, що в приміщенні, де проводила заняття танцювальна студія, ніяких спеціальних пристроїв не було,
перебудови не проводилися, приміщення було вільне, поли застелені ковроліном.
Відповідачем не доведено, що у приміщеннях позивача відбулася перебудова
введеного в експлуатацію в установленому законом порядку об`єкту будівництва із зміною основних техніко-економічних показників, що в розумінні ДБН-2.2-3-2014 є реконструкцією, і вимагає отримання права на виконанні таких робіт.
Отже, як зазначив Верховний Суд, сам по собі факт зміни функціонального
призначення об`єкту будівництва не є достатньою ознакою реконструкції,
оскільки реконструкція в будь-якому випадку має наслідком зміну основних
техніко-економічних показників об`єкту будівництва.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі No 334/2101/16-а (2-а/334/137/16) можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/97074972.