Таке відбуття покарання не нівелює факту вчинення особою кримінального правопорушення на момент наявності в нього невідбутого покарання за попереднім вироком.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд вироком від 03.06.2022 визнав винуватими і засудив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 389 КК та призначив
йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК
шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком від
03.09.2021 (з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 72 КК) ОСОБА_6 визначено
остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 5 днів.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
У касаційній скарзі прокурор вказує на необхідність виключення посилання про призначення ОСОБА_6 остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК, п. 4 ч. 1 ст. 72 КК з огляду на те, що на момент апеляційного розгляду засуджений відбув покарання, призначене за вироком від 03.09.2021.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: ККС не встановив неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність під час призначення покарання ОСОБА_6 за сукупністю вироків.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в апеляційній скарзі захисник порушував питання про скасування вироку, посилаючись, зокрема, на те, що ОСОБА_6 відбув призначене йому за вироком від 03.09.2021 покарання у виді громадських робіт строком 240 годин. До поданої скарги захисник надав довідку про те, що ОСОБА_6 відпрацював покарання у виді громадських робіт та повідомлення про припинення виконання вказаного вироку суду з 01.07.2022.
Водночас, на момент вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 389 КК, та ухвалення нового вироку від 03.06.2022, останній покарання у виді громадських робіт не відбув.
Враховуючи приписи ст. 71 КК та усталену судову практику застосування положень вказаної норми, ККС дійшов висновку, що факт відбуття ОСОБА_6
призначеного йому за попереднім вироком покарання на момент апеляційного
розгляду не давав суду апеляційної інстанції підстав для зміни визначеного
кримінальним законом порядку призначення йому покарання за сукупністю
вироків, оскільки таке відбуття покарання не перекреслило факту вчинення
ОСОБА_6 кримінального проступку на момент наявності у нього невідбутого
покарання за попереднім вироком.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 15.03.2023 у справі No 197/319/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109645987