Обставини справи
Місцевий суд визнав винуватим та засудив особу за ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК, призначивши покарання за ч. 2 ст. 185 КК — у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком (за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК) та за попередніми вироками, визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців 10 днів, за ч. 3 ст. 185 КК — у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 71 КК шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Апеляційний суд скасував цей вирок в частині призначення покарання і постановив новий, за яким призначив останньому покарання за ч. 2 ст. 185 КК — у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК та за попереднім вироком від 18.01.2021, визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 15 днів, за ч. 3 ст. 185 КК — у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком від 16.11.2020 та покарання, призначеного за цим вироком на підставі ч. 4 ст. 70, ч. 2 ст. 72 КК та за ч. 3 ст. 185 КК, остаточно визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Позиція ККС
Кримінальне провадження передано на розгляд ОП.
Підстава передачі кримінального провадження на розгляд ОП
Необхідність відступити від висновків ОП (від 15.02.2021 у справі №760/26543/17 та від 14.06.2021 у справі № 443/806/19), оскільки цей висновок не враховує ситуації, коли існуватиме повторність двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями КК (ч. 3 ст. 32 КК), які, попри повторність, слід кваліфікувати окремо.
Позиція колегії суддів стосовно вирішення проблеми
ОП доцільно відступити від цього висновку і сформувати новий, щоб визначений порядок призначення покарання мав такий вигляд:
- Суд призначає покарання за кримінальне правопорушення (кримінальні правопорушення) вчинене (вчинені), особою до постановлення першого попереднього вироку (незалежно від наявності чи відсутності «розірваної повторності») та за наявності підстав визначає покарання за цими епізодами за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 1 ст. 70КК).
- На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень до призначеного покарання приєднує за правилами, передбаченими частинами 1–3 ст. 70 КК покарання, призначене першим попереднім вироком (незалежно від того, чи було застосоване цим попередніми вироком інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням) і зараховує покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК.
- У разі існування одного попереднього вироку суд призначає покарання за злочин (злочини) вчинений (вчинені), особою після постановлення попереднього вироку (незалежно від наявності чи відсутності «розірваної повторності») та за наявності підстав визначає покарання за цими епізодами за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 1 ст. 70 КК).
- У разі існування декількох попередніх вироків суд призначає покарання за злочин (злочини) вчинений (вчинені), особою в період між постановленням першого і другого попередніх вироків (незалежно від наявності чи відсутності «розірваної повторності»); за наявності підстав визначає покарання за цими епізодами за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 1 ст. 70 КК), після цього визначає покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК, як це описано в п. 2 вище, стосовно цієї сукупності кримінальних правопорушень з урахуванням другого попереднього вироку; у разі існування третього, четвертого тощо попередніх вироків, суд повторює цей алгоритм щодо кримінальних правопорушень, вчинених між другим і третім попереднім вироками, між третім і четвертим вироками тощо.
- На підставі ст. 71 КК суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком (попередніми вироками), як це описано в пунктах 3 і 4 вище
Обґрунтування позиції ККС
Колегія суддів ККС поділяє підхід, що був застосований ОП у постанові від 25.06.2018 у справі № 511/37/16-к та від 23.09.2019 у справі № 199/1496/17 та вважає, що у випадку коли особа, засуджується за кримінальні правопорушення, вчиненні нею до попереднього вироку, за яким вона засуджена до покарання від відбування якого її було звільнено з випробуванням на підставі ст. 75 КК, то остаточне покарання підлягає визначенню на підставі положень ч. 4 ст. 70 КК до такого попереднього вироку, незалежно від того чи залишився цей вирок незмінний.
На думку колегії суддів, у ч. 4 ст. 70 КК законодавець визначив правила складання покарання безвідносно до того, чи охоплюються скоєні особою діяння однією частиною статті Особливої частини КК, що були вчиненні нею до постановлення попереднього вироку. Оскільки цю повторність складають окремі злочини, ніщо не заважає окремо кваліфікувати ті епізоди, які були вчинені до попереднього вироку, і ті епізоди, які були скоєні після його ухвалення.
Колегія суддів ККС вважає, що ОП необхідно сформувати новий висновок, відповідно до якого у випадку, коли особа вчинила кілька кримінальних правопорушень, які передбачені тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК, як до постановлення попереднього вироку, так і після, тобто має місце «розірвана» засудженням повторність кримінальних правопорушень, суд призначає покарання окремо, за кожне кримінальне правопорушення, вчинене особою, як до попереднього вироку так і після.
Ухвала колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 23.08.2023 у справі № 236/4167/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176432